Скалецька: Сучасна лікарня потребує кількох джерел фінансування

Сучасні лікарні в Україні потребують кількох джерел фінансування, а не лише контрактів з НСЗУ, адже попри багаторічну реформу пацієнти продовжують скаржитися на вимагання грошей за безоплатні послуги. Про це в інтерв’ю «Київ FM» та «Вечірньому Києву» заявила депутатка Київської міської ради (фракція «СН»), членкиня Міжнародної асоціації медичного права, директорка Агенції «Право і здоров’я», міністерка охорони здоров’я (**2019-2020** рр.) Зоряна Скалецька.

За перші місяці **2026** року до Національної служби здоров’я України (НСЗУ) надійшло понад тисячу скарг від пацієнтів. Найчастіше українці повідомляють про вимагання грошей за безоплатні послуги, брак чіткої комунікації та труднощі з отриманням медичної допомоги.

Сама ж Зоряна Скалецька позитивно оцінила якість медичної допомоги, яку отримувала як пацієнтка. Однак вона наголосила, що лікарі та медсестри часто «витягують ситуацію власними силами», попри недопрацювання системи.

Ексміністерка підкреслила, що забезпечувати безоплатні послуги має керівництво закладу, а не лікар. Саме менеджмент відповідає за наявність ліків, матеріалів, справне обладнання та організацію роботи. На жаль, багато керівників медзакладів досі працюють за застарілими принципами.

«Насправді, скарг мало. Я майже на кожній своїй лекції чи зустрічі постійно нагадую про номер 16-77. Саме туди можна залишати звернення чи скарги щодо медичних послуг. Скарга — це передусім зворотний зв’язок для системи. Це можливість зрозуміти, де є проблема, що працює не так. Тому я вважаю, що скарг має бути більше. Бо тільки так систему можна реально вдосконалювати», — наголосила вона.

Зоряна Скалецька також розвінчала поширений міф про так звані «чорні списки» пацієнтів, які нібито з’являються після скарги. Вона запевнила, що подібних баз даних не існує, а направлення на безоплатну медичну допомогу діє по всій Україні, дозволяючи пацієнтам звертатися до будь-якого закладу.

Вона наголосила, що сучасні лікарні є підприємствами, які заробляють кошти за договорами з НСЗУ, а не просто фінансуються службою. Ефективність роботи, якість послуг та управління ресурсами безпосередньо впливають на доходи закладу.

Зоряна Скалецька переконана, що сучасна лікарня повинна мати кілька джерел фінансування. Серед них:

• платні послуги, що можуть бути значно доступнішими, ніж у приватних клініках;
• оренда невикористовуваних приміщень, адже «кожен квадратний метр медзакладу має працювати й приносити користь»;
• освітній напрямок, включаючи професійні навчання та тренінги для медиків.

Щодо ризику надмірної орієнтації на заробіток, експертка зазначила, що його має контролювати місцева влада — власники комунальних закладів, а також профільні департаменти охорони здоров’я. Вони мають забезпечувати баланс між фінансовою ефективністю та головною функцією медицини – лікуванням.

Як приклад успішної моделі Скалецька назвала Івано-Франківську обласну дитячу лікарню, яка має один із найбільших доходів серед дитячих лікарень України. Водночас у Києві система розвивається повільніше через централізоване управління та успадковані борги деяких закладів. Вона також підкреслила, що українці дуже легко критикують, але рідко дякують медикам, що створює хибне враження про суцільний негатив у галузі.

Якби Зоряна Скалецька могла цього року запровадити три ключові зміни до законодавства, це були б:

1. Правило «один фармацевт — одна аптека» для запобігання олігополії на фармацевтичному ринку.
2. Впровадження лікарського самоврядування для визначення професійних стандартів та підвищення відповідальності медиків.
3. Ратифікація Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину для впорядкування питань біоетики, клінічних досліджень та інновацій.

Скалецька також висловила категоричне несприйняття окремих норм нового проєкту Цивільного кодексу, що стосуються штучного запліднення та обігу біоматеріалів. Вона наголосила, що згідно з міжнародними стандартами біологічний матеріал людини не може бути предметом купівлі-продажу чи спадкування, а спроби це змінити суперечать базовим принципам біоетики та людської гідності.

Підсумовуючи, Зоряна Скалецька зазначила, що прямий знак рівності між хорошим фінансуванням і якісною медичною послугою поставити не можна. Хоча базова матеріальна основа є необхідною, великі бюджети самі по собі не гарантують ефективності системи без належного управління. Україні критично бракує фінансування медицини (<3% ВВП на охорону здоров’я, тоді як у Польщі — близько 5%). Однак, головне — це інвестувати в профілактику та ранню діагностику, оскільки лікувати наслідки завжди дорожче, ніж попереджати хвороби.