У Києві створили інклюзивний посуд для ветеранів з Донецької глини

У Києві відбувся унікальний благодійний захід Торкнись комфорту, що об’єднав українських артистів, громадських діячів та військовослужбовців. Його метою стало створення інклюзивного керамічного посуду для українських ветеранів та військовослужбовців з ампутаціями, які проходять лікування та реабілітацію.

Подія розгорнулася у столичному просторі «Vcentri HUB: Шевченківський». Учасники заходу власноруч створювали адаптовані тарілки та інше приладдя, враховуючи потреби людей з порушенням моторики рук чи координації.

Майстер-клас провела відома керамістка Вікторія Білявська, яка вже кілька років активно досліджує та розвиває напрямок інклюзивного посуду в Україні. За її словами, ідея адаптивного посуду значно ближча до повсякденного життя, ніж може здатися, адже навіть дитячий пластиковий посуд в аеропортах є проявом інклюзії.

Вікторія Білявська розповіла, що, починаючи свою справу, вона вивчала європейський ринок, консультувалася з друзями та досліджувала сайти для людей літнього віку. Перша колекція такого посуду була презентована у 2024 році, і тоді потреба в подібній кераміці стала для багатьох відкриттям.

Згодом майстриня почала безплатно передавати свої вироби ерготерапевтам у реабілітаційні центри. Це дозволило отримувати зворотний зв’язок і постійно вдосконалювати дизайн продукції.

Сьогодні, як зазначає Вікторія Білявська, адаптивний посуд має три основні групи споживачів:

• Ветерани та військовослужбовці (наразі це найбільший запит);
• Люди літнього віку (зокрема ті, хто бореться з хворобою Паркінсона, пережив інсульт або має проблеми із зором);
• Діти з інвалідністю.

Вимоги для літніх людей та дітей часто схожі. Окрім специфічних тарілок, їм нерідко потрібне столове приладдя з потовщеною ручкою, що пов’язано з особливостями координації.

Анатомія тарілки: як дизайн підлаштовується під людину

Суть інклюзивного посуду полягає в його абсолютній адаптивності. Керамістка підкреслює, що травма не є статичною, і з часом, навіть після протезування, рівень володіння рукою у людини може змінюватися. Тому посуд має «рости» разом із користувачем.

Учасники майстер-класу ознайомилися з тонкощами створення різних видів тарілок:

• Для других страв: тарілка має високу задню стінку та низький передній бортик, що дозволяє спиратися рукою на стіл і легко загортати розсипчасту їжу. Задня стінка може подовжуватися та заокруглюватися залежно від моторики. Спеціальні штифти-стінки запобігають ковзанню їжі та дозволяють наколювати м’ясо або фіксувати продукти для нарізання.
• Для перших страв: глибокі тарілки мають особливе дно та заокруглену стінку, яка допомагає підгортати ложкою останню краплю супу чи борщу.
• Зонування для незалежності в побуті: спеціальні зони полегшують самостійне нарізання продуктів (наприклад, курячого філе чи помідорів) для тих, хто живе сам. Для десертів можуть створюватися окремі коридори зі штифтами.

Водночас, для людей із подвійною дидактикою (зміною координації) зайві штифти навпаки прибирають. У таких випадках зменшують зону, залишаючи більше простору для опанування нових рухів.

Донецька глина та особливості кераміки

Особливим символом заходу став матеріал, з якого ліпили гості. Вікторія Білявська поділилася, що для майстер-класу привезли автентичну українську глину:

Конкретно цей матеріал, з якої ми сьогодні будемо ліпити — це наша донецька глина з міста Слов’янськ. Ми її дуже любимо, цінуємо і, поки вона в нас є, намагаємось більше з неї зробити та взаємодіяти.

Проте, воїнам доведеться трохи зачекати на готові подарунки. Виготовлення кераміки — процес тривалий, що займає щонайменше місяць. Майстриня пояснила, що глина вередлива: не любить протягів чи різких перепадів температур, потребує «тепличних» умов, інакше виріб трісне.

Після тривалого сушіння тарілки проходять перший утильний випал за екстремальних температур від 1000°C до 1200°C, де глина кристалізується. Лише потім її покривають харчовою глазур’ю для блиску та безпечних побутових властивостей, після чого відправляють на повторне запікання. Завжди є певний відсоток браку, але керамісти ставляться до цього філософськи.

Хто підтримав акцію?

Організаторами події виступили Служба супроводу «Крила Півночі» відділу цивільно-військового співробітництва Регіонального управління Сил ТрО «Північ» ЗСУ та медіаплатформа Muzvar. Партнерами заходу стали видання KAMO та проєкт «Підписка на Військо — Subscribe to Army».

Усі вироби, які успішно пройдуть випал у майстерні, згодом будуть передані до медичних та реабілітаційних закладів України. Організатори наголошують, що безбар’єрність — це не лише про інфраструктуру, а про повагу до людської гідності та створення умов, де кожен почувається повноцінно. Кожна створена тарілка є матеріальним проявом спільної вдячності Захисникам і Захисницям.