Скільки коштує зелень Києва: бюджет, ремонти парків та адаптація до змін клімату

У 2026 році на утримання та розвиток зелених зон Києва передбачено 655 506 тис. грн. Про це повідомили в.о. генерального директора КО «Київзеленбуд» Ольга Манько та директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Павло Іванов, відповідаючи на запитання «Вечірнього Києва».

Керівники розповіли, як формується перелік парків для ремонту, скільки коштують найбільші проєкти благоустрою, який відсоток приживлюваності висаджених дерев та які екологічні рішення впроваджуються у столиці для пом’якшення змін клімату.

Загальний обсяг бюджетних асигнувань для КО «Київзеленбуд» розподілено таким чином:

• 137 501 тис. грн – поточні витрати;
• 220 200 тис. грн – на виконання заходів з публічних інвестиційних проєктів;
• 297 805 тис. грн – на природоохоронні заходи за рахунок цільових фондів.

За ці кошти «Київзеленбуд» створює та підтримує зелене вбрання столиці по всій її території, що вимагає постійних зусиль та адаптації до кліматичних змін.

Вартість та масштаби оновлення парків

Протягом останніх двох років було реалізовано кілька масштабних проєктів. Серед трьох найдорожчих у КО «Київзеленбуд» назвали:

• Капітальний ремонт південно-західної частини парку по вулиці Прирічній в Оболонському районі, виконаний у 2026 році, вартістю 66 000 000 грн.
• Капітальний ремонт південної частини парку по вулиці Прирічній в Оболонському районі, також у 2026 році, вартістю 45 000 000 грн.
• Капітальний ремонт скверу на вулиці Митрополита Андрея Шептицького, 5 у Дніпровському районі вартістю 19 500 000 грн.

Висока вартість цих проєктів пояснюється масштабом робіт, необхідністю інженерної підготовки територій, облаштування інфраструктури, створення безбар’єрного середовища, оновлення мереж та інших робіт згідно з проєктною документацією.

Як обирають парки для ремонту

Пріоритети у проведенні капітальних ремонтів парків та скверів визначаються з урахуванням депутатських запитів, звернень громадян, безпосередніх звернень громади до КО «Київзеленбуд», а також технічного та санітарного стану об’єктів.

«Основні критерії, які є пріоритетними для проведення капітального ремонту того чи іншого об’єкту: технічний та санітарний стан об’єкту, рівень його відвідуваності, необхідність забезпечення безбар’єрності та безпеки, обсяг бюджетного фінансування та першочергових потреб громади міста», — зазначає Ольга Манько.

Проєкти благоустрою можуть супроводжуватися громадськими обговореннями, за результатами яких враховуються пропозиції для вдосконалення майбутніх робіт.

«Капітальні ремонти парків і скверів у Києві здійснюються не за фіксованою черговістю, а відповідно до реального технічного стану кожного об’єкта та потреб громади. Пропозиції щодо об’єктів, які потребують оновлення, подають районні комунальні підприємства по утриманню зелених насаджень та комунальне об’єднання „Київзеленбуд“», — пояснює Павло Іванов.

Фахівці Департаменту захисту довкілля КМДА також проводять власні обстеження для оцінки стану територій та обсягу робіт. На основі цих даних формується перелік об’єктів для міської цільової програми. На 2026 рік всі пропозиції вже опрацьовані, а перелік об’єктів затверджений.

Приживлюваність дерев та екологічні рішення

Станом на 1 червня 2026 року, районні КП УЗН Києва висадили 3175 дерев. Статистика підприємства показує, що середній відсоток приживлюваності дерев, висаджених восени 2024 року, становить 97,77%, а навесні 2025 року – 97,25%. Це відповідає встановленим нормативним показникам. Оцінку приживлюваності насаджень восени 2025 року та навесні 2026 року проведуть восени 2026 року.

Щодо збільшення площі твердих покриттів у деяких парках, Ольга Манько пояснила, що це пов’язано з необхідністю забезпечення безпечного пересування, облаштування безбар’єрних маршрутів, створення зон відпочинку та впорядкування стихійно витоптаних стежок. Збереження та збільшення площ озеленення залишаються пріоритетом.

Павло Іванов додав, що сучасна фігурна тротуарна плитка має водопроникні властивості, менше нагрівається та сприяє кращому водному балансу території, що є важливою адаптацією до змін клімату.

Адаптація до зміни клімату

Зміна клімату є одним з найбільших викликів для зеленого господарства Києва, що проявляється у тривалих посушливих періодах, спеці, поширенні хвороб і шкідників.

При підборі рослин перевага надається видам, адаптованим до посухи, високих температур, міських умов та стійким до хвороб. Для збереження природних територій здійснюються заходи з охорони, відновлення, обмеження антропогенного навантаження, санітарні та природоохоронні заходи, включно з відновленням біорізноманіття.

Станом на 2026 рік, КП УЗН Києва підпорядковано 109 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 16 227,9862 га. Ці території, переважно в забудованій частині міста, використовуються у рекреаційних цілях і перебувають під значним навантаженням. Тут облаштовують пішохідні доріжки та доглядають за насадженнями.

Павло Іванов наголошує на важливості збереження природних територій та впровадженні природоорієнтованих рішень. Щороку збільшується площа ділянок з обмеженим косінням, створюються декоративні багаторічні луки, дощові сади та мінісквери. Це покращує мікроклімат, знижує температуру повітря влітку та підвищує стійкість зелених зон до кліматичних змін.

Окремим пріоритетом цього року стало розширення систем поливу, на що вперше передбачено значне фінансування з міського бюджету. Також триває робота зі встановлення меж територій природно-заповідного фонду для посилення їх правового захисту. Комунальні підприємства отримали кошти на закупівлю нових дерев, кущів і квітів.

При формуванні асортименту нових насаджень КО «Київзеленбуд» використовує сучасні європейські практики, обираючи види, адаптовані до урбанізованого середовища, перепадів температур, посушливих періодів та високого антропогенного навантаження. Перевага надається акліматизованому посадковому матеріалу з розсадників Київської області та породам дерев, що добре зарекомендували себе в європейських містах зі схожими умовами, зокрема платанам і катальпам.