На Подолі встановили стенд Воскресенській церкві: історія втраченого храму
Поділитися в
Копіювати посилання
На історичному Подолі в Києві встановили другий інформаційний стенд у межах просвітницького проєкту «Втрачений Київ». Він присвячений історії Воскресенської церкви — унікального храму, знищеного радянською владою у 1930-х роках.
Новий пам’ятний маркер розмістили на території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ», на перетині вулиці Спаської та провулку Хорива. Це місце обрано не випадково: стенд стоїть якраз через дорогу від історичної локації самої Воскресенської церкви.
Цей видатний храм був вщент зруйнований більшовицьким режимом у 1935 році. Його стіни розібрали на цеглу, яку використали для будівництва сусіднього житлового будинку.
Інформаційний пілон тепер розповідає перехожим про втрачену святиню. На ньому розміщено стислу історичну довідку, рідкісні архівні зображення та експлікацію, що демонструє значення храму в міському ландшафті.
Директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова підкреслила важливість таких ініціатив.
«За різних історичних обставин столиця втратила десятки унікальних храмів, будівель і цілих архітектурних ансамблів. Проєкт “Втрачений Київ” покликаний повернути ці об’єкти в суспільну пам’ять. Адже лише усвідомлюючи масштаб втрат, ми можемо по-справжньому зрозуміти цінність тієї культурної спадщини, яка збереглася, і відповідально ставитися до її захисту», — зазначила Марина Соловйова.
Історія Воскресенської церкви глибоко пов’язана з українським козацтвом. За переказами, першу дерев’яну церкву на цьому місці заклав козацький гетьман Остафій Дашкевич у XVI столітті. Після руйнівної пожежі у 1670-х роках подільський козацький сотник Михайло Герейко профінансував зведення мурованого храму. Ця споруда стала найстарішою мурованою будівлею Києва, виконаною в стилі українського бароко.
Доленосним для церкви став 1811 рік, коли її внутрішнє оздоблення було знищено під час великої подільської пожежі. Храм відбудували під керівництвом видатного київського архітектора Андрія Меленського. Тоді будівля набула характерних класичних рис, поєднавши пишне бароко з витонченим класицизмом та особливим синім куполом. Крім того, з цією парафією пов’язане ім’я митрополита Йова Борецького, який на початку XVII століття заснував тут парафіяльне училище.
Історики зазначають, що радянська окупаційна влада цілеспрямовано нищила самобутній архітектурний вигляд Києва. Насамперед зносили храми в стилі українського бароко та класицизму, а також позбавляли декору та куполів цивільні споруди Подільського району.
Дослідники вважають, що Воскресенська церква знищена не повністю. За словами києвознавиці, кандидатки історичних наук Олени Попельницької, яка понад 26 років присвятила вивченню історичної топографії Подолу, значна частина автентичного храму досі зберігається під землею.
Радянський житловий будинок звели лише на західній частині ділянки, де знаходилися дзвіниця та притвор, тоді як уся вівтарна частина храму залишилася недоторканою у дворі. Фахівці також припускають, що тилова частина сучасної житлової будівлі, розташованої через дорогу, складена саме з цегли розібраного храму, оскільки вона досі не оштукатурена.
Наразі науковці Центру консервації предметів археології активно ведуть цифрові рубрики, присвячені маловідомим пам’яткам Подолу. Вони сподіваються на початок повноцінних археологічних розкопок у дворі, щойно буде знайдено необхідне фінансування. Під землею там залягає унікальний багатошаровий розріз, де дерев’яні підвалини XVI століття чергуються з цегляними фундаментами пізніших епох.
Проєкт «Втрачений Київ» реалізується спільними зусиллями міської влади, заповідника «Стародавній Київ», Центру консервації предметів археології та ГО «Україна Інкогніта». Організатори незабаром планують об’єднати всі аудіоісторії у масштабний подкаст-цикл під назвою «Видатні українці про втрачений Київ».
Також вже відомі наступні локації проєкту. Невдовзі нові інформаційні стенди з’являться на місцях ще двох втрачених архітектурних шедеврів Подолу: Церкви Святої Катерини Греко-Синайського монастиря (на Контрактовій площі) та Церкви Миколи Доброго (на вулиці Покровській, біля збереженої дзвіниці).
Нагадаємо, перший подібний стенд у межах цього проєкту раніше встановили на Контрактовій площі. Він був присвячений знищеному у 1935 році Богоявленському собору Київського Братського монастиря.




