Матронім в Україні: донька Катерини Ясько змінила по батькові та викликала дискусію
Поділитися в
Копіювати посилання
Дев’ятнадцятирічна Анна-Александра, донька громадської діячки та психологині Катерини Ясько, змінила своє по батькові на матронім «Катеринівна». Цей крок спровокував жваві дискусії в мережі, викликавши як вітання, так і хвилю сарказму та хейту.
За словами Катерини Ясько, її донька виросла без участі біологічного батька. Спочатку дівчина мала намір просто відмовитися від графи «по батькові» у державному реєстрі та взяти прізвище матері.
Однак українське законодавство наразі вимагає наявності трьох компонентів персональних даних: прізвища, імені та по батькові. Через це Анні-Александрі запропонували не прибрати графу, а скористатися правом замінити її на по матері із додаванням суфікса «-івна».
«Катеринівна з’явилася не тому, що Аня спочатку хотіла матронім, а тому, що в цій ситуації це виявилося єдиним запропонованим державою способом вийти з небажаного зв’язку», — пояснила Катерина Ясько.
Дівчина також свідомо обрала друге ім’я Александра через літеру «А». Так пишеться жіноча форма від грецького Ἀλέξανδρος, що означає «захисниця».
Аналізуючи негативну реакцію частини дописувачів у мережі, Катерина Ясько звернулася до концепцій німецького вченого Фрідріха Майнеке (Kulturnation / Staatsnation) та досліджень соціальної психологині Ольги Духнич.
Вона зазначила, що українська ідентичність тривалий час формувалася під тиском і без власної держави. Це призвело до того, що маркери належності (мова, традиції, імена) отримали надзвичайно високий емоційний заряд.
Цей заряд допоміг Україні вистояти під час війни. Проте у цивільному житті він іноді трансформується у захист від внутрішньої різноманітності, формуючи так звану «оборонну більшість».
«Якщо загроза тривала століттями, система захисту не зникає автоматично. Юридично ми вже більшість, але психологічно продовжуємо поводитися як меншина, шукаючи, хто “справжній українець”. Логіка захисту непомітно перетворюється на логіку контролю», — наголошує діячка.
Катерина Ясько підкреслює, що сучасна українська родина швидко змінюється. В країні зростає кількість дітей від різних шлюбів, мультикультурних родин та людей із різним життєвим досвідом за кордоном.
На її думку, головний виклик для України після війни — перейти від «ідентичності, яка захищається» до «ідентичності, яка творить і будує». Вона має бути здатною вмістити майбутнє нових поколінь.
