«Матері Херсону»: у Києві відбулася світова прем’єра опери про викрадених дітей

У Києві відбулася світова прем’єра фрагментів опери «Матері Херсону» в концертному виконанні – потужного міжнародного проєкту, створеного на спільне замовлення Метрополітен-опера та Варшавської опери.

На сцені Національної опери України вперше прозвучав твір, музику до якого написав київський композитор Максим Коломієць, а лібрето створив американський драматург Джордж Брант. Ця подія стала результатом унікальної міжнародної співпраці.

«Ця постановка — не просто музична подія, а потужний маніфест проти воєнних злочинів росії, покликаний мовою безсмертного мистецтва розказати світові правду про трагедію українських родин», — наголошують ініціатори проєкту. Зазвичай шлях опери від ідеї до сцени триває від чотирьох до п’яти років, проте сотні людей з усього світу працювали над цим твором у надкороткі терміни, зважаючи на надзвичайну актуальність теми.

В основу сюжету покладено реальні, задокументовані історії українських матерів та бабусь, які здолали тисячі кілометрів через треті країни, щоб повернути своїх дітей, незаконно вивезених окупантами до анексованого Криму та Росії.

Генеральний директор Метрополітен-опера (Нью-Йорк) Пітер Гелб, який особисто прибув до Києва на прем’єру, підкреслив довготривалу силу мистецьких проєктів:

«Новинні цикли швидко минають, але велике мистецтво — таке як „Герніка“ Пікассо, фільми „Список Шиндлера“ чи „20 днів у Маріуполі“ — здатне нести свідчення крізь віки краще за будь-які слова. Ми хочемо, щоб через цю оперу весь світ дізнався правду. Радянський Союз і сучасна росія завжди використовували культуру як зброю та пропаганду. Наш твір — це спроба відповісти вогнем на вогонь, зробити потужну контрпропаганду. З тією різницею, що наша історія — це чиста правда».

Генеральний менеджер MET також додав, що викрадення дітей є давньою, століттями відпрацьованою стратегією росіян, яку вони свого часу застосовували в Естонії, Фінляндії та інших країнах, а тепер масштабно повторюють в Україні.

Американський драматург Джордж Брант писав лібрето англійською мовою задля ширшого міжнародного прокату. Проте для українського глядача текст пройшов серйозну верифікацію та адаптацію. Співавторкою цього процесу виступила засновниця концертної агенції «Ухо» та продюсерка київської прем’єри Саша Андрусик.

Разом із командою вона проводила детальні глибинні інтерв’ю з підлітками та бабусями, яких вдалося повернути з депортації, а також співпрацювала із Центром захисту прав дітей та організацією Save Ukraine. Дослідники ретельно відстежували фактаж, навмисно оминаючи реальні логістичні маршрути порятунку, аби росія не заблокувала їх для наступних родин. Поетичний переклад лібрето українською мовою для київської сцени здійснив письменник Мирослав Лаюк.

«Те, що в Україні знайшовся композитор такого рівня, як Максим Коломієць, здатний написати понад дві години складної, нюансованої музики на таку болючу тему — це наша спільна перемога, — зазначає Саша Андрусик. — Це результат 15–20 років послідовної роботи нової незалежної сцени класичної музики в Україні. Нам є що показати світу, і ми маємо на кого спертися».

Музичною директоркою та диригенткою постановки виступила Кері-Лінн Вілсон (США–Канада) — засновниця знаменитого Ukrainian Freedom Orchestra та музична керівниця Національного ансамблю солістів «Київська камерата». Пані Вілсон, маючи українське коріння, з перших днів повномасштабного вторгнення тримає культурний фронт в Україні.

Диригентка зізнається, що робота з матеріалом «Матерів Херсону» стала для неї колосальним емоційним викликом:

«Музично це дуже складна, модернова партитура, яка вимагає від оркестру філігранної точності. Але набагато більший виклик — це емоції. Під час репетицій три дні тому, коли звучала друга арія Катерини, мої сльози лилися як річка. Я живу тут, я звикла до цих бомбардувань і загрози, я проживаю цю трагедію разом із вами. Але водночас ця опера дарує надію. Коли на сцені співає дитячий хор — це чисте світло. Цей твір — справжні ліки для душі».

Генеральний директор та художній керівник Національної опери України Петро Чуприна відзначив неймовірне піднесення та натхнення всередині творчого колективу театру:

«Ми причетні до народження грандіозного мистецького полотна, яке підняло нас над важкою воєнною рутиною та жахливими ночами. Наші артисти заклали у цей продукт справжній український художній ген. Спочатку прем’єра в Києві взагалі не планувалася — оперу готували суто для закордонних майданчиків. Але склалося так, що всі учасники процесу зрозуміли: реалізувати такий задум без самого Києва просто неможливо».

Київське виконання об’єднало на одній сцені кращі музичні сили країни: хор та оркестр Національної опери України, солістів столичного та Львівського оперних театрів, дитячий хор Київського державного музичного ліцею імені Миколи Лисенка, а також інструменталістів «Київської камерати».

У виставі взяли участь Мар’яна Мазур (Катерина), Анастасія Поважна (Даша), Анастасія Довбіус (Ліля), Софія Соловій (Марія Львова-Бєлова), Анжеліна Швачка (Ольга), Віталій Роздайгора (Директор дитячого табору) та Тарас Бережанський (Водій автобуса).

Попереду на «Матерів Херсону» чекає великий міжнародний шлях. 16 жовтня 2026 року у Варшавській опері відбудеться світова прем’єра повноцінної сценічної версії (режисерка — Барбара Висоцька). Навесні 2028 року виставу покажуть на сцені Метрополітен-опера в Нью-Йорку. Головну партію Катерини виконає польська сопрано Олександра Курзак, а роль бабусі Ольги — українська меццо-сопрано Еліс Круз.

Постановку в Нью-Йорку транслюватимуть у прямому ефірі в межах мережі Met Live in HD на кінотеатри та цифрові платформи по всьому світу, що дозволить залучити мільйонну аудиторію. Автори та виконавці переконані: після великої світової прем’єри повноцінна вистава обов’язково повернеться додому і зазвучить українською мовою на сценах звільнених та відновлених театрів Одеси, Харкова, Львова та Маріуполя.