Київські університети про євроінтеграцію та День Європи: досвід ЗВО

Провідні столичні заклади вищої освіти зібралися в Києві, аби обговорити роль освіти у євроінтеграції України. Ця велика пресконференція, організована КП «Київінформ», відбулася напередодні Дня Європи, який Україна з 2023 року святкує 9 травня разом із державами ЄС.

Захід об’єднав понад 400 школярів, студентів та викладачів з 9 провідних університетів столиці. Керівники вишів розповіли про наукові обміни, перспективи інтеграції до Євросоюзу через систему вищої освіти та представили результати циклу лекцій «Європейські рішення для Києва: пропозиції від провідних столичних ЗВО», що проходили раніше.

День Європи почали офіційно відзначати в Україні у 2003 році, тоді його святкували у третю суботу травня. У 2023 році указом президента дату було змінено. Загалом цьогоріч у столиці до цієї події приурочено понад 50 заходів.

Свої університети на конференції представили: Руслан Галгаш, проректор з науково-педагогічної роботи та розвитку СНУ ім. В. Даля; Вероніка Худолей, ректорка МНТУ ім. академіка Ю. Бугая; Наталія Стефанова, проректорка з науково-педагогічної роботи Київського національного лінгвістичного університету, докторка філологічних наук; Олена Глазунова, проректорка з науково-педагогічної роботи та цифрової трансформації НУБіП, професорка; Лариса Антонюк, проректорка з наукової роботи КНЕУ ім. В. Гетьмана, докторка економічних наук; Юрій Дудник, перший проректор КНУБА, кандидат педагогічних наук, доцент.

Руслан Галгаш, проректор з науково-педагогічної роботи та розвитку СНУ ім. В. Даля, поділився досвідом євроінтеграції вишу, який тричі переміщувався через російську агресію. Він зазначив, що українські науковці та студенти навчають стійкості навіть у Європі.

«Ми навчаємо інших стійкості та незламності. Місяць тому я виступав перед студентами Гаагського університету прикладних наук. Спочатку вони просили не показувати чутливі фото під час презентації. Ми залишили 2-3 світлини. А потім — підійшли до нас і попросили: «А можете дати фото там, де студенти навчаються в укритті, там, де викладачі викладають лекції в окопах, там, де ваша аудиторія, де ви зробили великий ХАБ за кошти ЄС — зруйнована. Наші діти в Нідерландах не розуміють, що це таке, а ми розуміємо, що нам треба до цього вже готуватися, на жаль», — розповів Руслан Галгаш про один з епізодів в європейському університеті.

СНУ ім. В. Даля спершу переїхав до Сєвєродонецька, а потім до Києва, де після влучання пережив ще один переїзд. Проректор підкреслив, що освіта єдина екосистема, яка включає активну громадянську позицію, і подякував столиці за можливості, надані університету.

Вероніка Худолей, ректорка МНТУ ім. академіка Ю. Бугая, наголосила на важливості інституту менторства для розвитку європейського кругозору. На її думку, саме у сфері вищої освіти євроінтеграція відбулася найшвидше за 30 років незалежності завдяки програмам обміну, таким як «Темпус Джет» та «Еразмус».

«Ми розуміємо методики, як це відбувається у закладах вищої освіти Європи, проєкти „Темпус Джет“, „Еразмус“. Коли я проводжу дні відкритих дверей, я кажу батькам слова вдячності за те, що вони обрали український університет. Нагадую їм про те, що є академічна мобільність. Вона може бути зовнішньої та внутрішньою», — зауважила Вероніка Худолій. Вона також підкреслила важливість повернення студентів з європейськими знаннями для відбудови країни.

Наталія Стефанова, проректорка з науково-педагогічної роботи Київського національного лінгвістичного університету, докторка філологічних наук, зазначила, що вивчення іноземних мов та міжкультурна комунікація є практичними інструментами для розвитку міста. Вона підкреслила, що університет є активним учасником суспільного, культурного та міжнародного розвитку Києва.

«І можливість така гарна можливість презентувати наші освітні можливості, презентувати і нашій молоді, школярам з назвою, що старт, що навчання — це старт до відкриття світу, дає змогу говорити з нашою молоддю і не лише про тільки про вибір професії, а дає можливість говорити про формування нашого майбутнього, нашого спільного з ними майбутнього. І саме така якісна комунікація, вона нам в цьому допомагає», — розповіла пані Стефанова.

За її словами, студенти, які їдуть за програмами на кшталт ERASMUS+, мають завдання представляти своє місто та країну за кордоном, знайомити іноземних друзів з українською культурою та будувати професійний діалог.

Юрій Дудник, перший проректор КНУБА, кандидат педагогічних наук, доцент, нагадав, що його університет є експертом у галузі будівництва та архітектури, зокрема щодо інтеграції українського законодавства до вимог ЄС. Він зауважив, що вступ України до ЄС — це не лише рішення, а й велика робота з синхронізації технічних регламентів та правил.

«Дуже важливо виконати всі вимоги щодо синхронізації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Це різні технічні регламенти, це різні правила, це різні настанови, які існують в Європейському Союзі. Нам потрібно їх адаптувати. Нам нам потрібно адаптуватися під їхні вимоги, тобто інтегрувати їхні вимоги в законодавство України», — акцентував науковець.

КНУБА активно працює в цьому напрямі, бере участь у розробці стандартів та аналізує зміни до законодавства, враховуючи при цьому особливості України, зокрема питання безпеки, енергозабезпечення та водопостачання.

Лариса Антонюк, проректорка з наукової роботи КНЕУ ім. В. Гетьмана, докторка економічних наук, розповіла, що її університет вже повністю інтегрований у європейські структури. Він є частиною Європейської асоціації університетів та Європейської ради дослідницької, бере участь у конференціях, що обговорюють якість та інноваційність європейської освіти.

«Київський національний економічний університет на сьогодні уже повністю інтегрований в європейські структури ми є частиною європейського Європейської асоціації університетів. Ми вибираємо керівництво європейських університетів. Ми долучаємося до всіх важливих конференцій, які обговорюють, як покращити якість, інноваційність європейської освіти», — зазначила Лариса Антонюк.

Вона також відзначила вражаючу стійкість України та поділилася досвідом реалізації освітніх ініціатив у складних умовах. Пані Антонюк підкреслила, що дослідження конкурентоспроможності мегаполісів показують, що Київ демонструє дивовижну стійкість та розвиток підприємництва, а ключем до конкурентоспроможності є залучення талантів.

Олена Глазунова, проректорка з науково-педагогічної роботи та цифрової трансформації НУБіП, наголосила, що місія університету — створювати умови для студентів, аби вони могли реалізувати професійну траєкторію без кордонів. НУБіП активно євроінтегрується через участь у проектах «Горизонт», «Еразмус», є членом альянсів європейських університетів UNIGreen та EOreen, а також Європейської асоціації університетів та Європейської асоціації університетів наук про життя.

«Ми вже євроінтегруємося. Інтегруємося через участь у проектах, проектах Горизонт, проек проектах Еразмус. Ми інтегруємося через участь у альянсах європейських університетів. Зокрема, НуБІБП, її має такі два таких робочих два альянси, які сьогодні активно працюють, UNIGreen EOreen. Ее ми також беремо участь в Європейській асоціації університетів, Європейській асоціації, на університетів наук про життя. Тому ці всі процеси, вони всі на сьогоднішній день реалізуються університетом саме для того, щоб європейський простір вищої освіти, його стандарти, його цінності вже зараз впроваджувати у нашій освітній діяльності, управлінській діяльності», — зазначила проректорка НУБіП.

За її словами, експерти університету беруть участь у розробці та впровадженні стандартів у природокористуванні, ветеринарно-санітарній експертизі. НУБіП має понад 180 міжнародних партнерів з 50 країн світу, а всі управлінські процеси сертифіковані за стандартами 9001. Наразі програма з ветеринарної медицини проходить міжнародну акредитацію. Більше 40 партнерів співпрацюють з університетом для зовнішньої академічної мобільності студентів до Франції, Польщі, Німеччини, Словаччини, Італії, Іспанії. Крім того, НУБіП реалізує програми подвійних дипломів за 11 спеціальностями, якими минулого року скористалися близько 100 здобувачів освіти, а цього року — вже понад 50.