Київ розширює електронну демократію: цифрові сервіси стануть безбар’єрними

У Києві активно розширюють інструменти електронної демократії, прагнучи зробити міські цифрові сервіси та публічні консультації повністю безбар’єрними. Мета — залучити до ухвалення важливих рішень усіх мешканців столиці, зокрема ВПО, людей з інвалідністю та молодь.

Нещодавно у просторі Vcentri HUB: Шевченківський відбулася робоча нарада. Члени Координаційної ради з питань сприяння розвитку громадянського суспільства при КМДА обговорили реалізацію завдань у межах міжнародної ініціативи OGP Local («Партнерство „Відкритий Уряд“ — місцевий рівень»). Про це повідомив Департамент суспільних комунікацій КМДА на своїй Facebook-сторінці.

Під час засідання представники Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА та команди «Київ Цифровий» ознайомили учасників з ключовими досягненнями у сфері електронних сервісів. Також були представлені плани подальшого розвитку цифрового простору столиці.

Наразі Київ є одним із лідерів цифрової трансформації серед європейських міст, посідаючи 15-те місце у світовому рейтингу цифровізації. Застосунок «Київ Цифровий» здобув міжнародне визнання та отримав понад 20 престижних нагород за останні роки. Почесним амбасадором проєкту є мер столиці Віталій Кличко, який системно підтримує його розвиток.

Особливий акцент під час обговорення зробили на існуючих інструментах електронної демократії — петиціях та опитуваннях. Вони вже дозволяють киянам впливати на управлінські рішення, забезпечуючи прозорість та підзвітність міського врядування. Водночас місто планує запроваджувати нові механізми, щоб залучення громадськості було максимально інклюзивним.

Заступниця голови КМДА, депутатка Київради (фракція УДАР) Ганна Старостенко зазначила, що консолідація зусиль влади та громади є рушійною силою для якісних змін у місті.

«Розвиток відкритого врядування, цифрової демократії та ефективних механізмів залучення мешканців до управління містом залишається одним із пріоритетних напрямів роботи Києва. Консолідуємо зусилля з експертами та громадянським суспільством, адже тут діє закон синергії. Водночас одним із ключових завдань є створення умов для ширшого залучення до процесів ухвалення рішень молоді й дітей, представників національних меншин, людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб. Публічні консультації мають відбуватися з неухильним дотриманням принципів інклюзивності, безбар’єрності та рівного доступу», — наголосила Ганна Старостенко.

У столиці впроваджуватимуть рекомендації щодо обов’язкової участі представників вразливих груп населення у роботі консультативно-дорадчих органів. Цей підхід відповідає положенням Дорожньої карти з питань функціонування демократичних інституцій і є важливим кроком до розвитку прозорого інклюзивного врядування.