Київ отримує автобуси в подарунок, однак вони стоять у гаражі

Транспорт 12:23, 14.05.2024
 Поділитися

Поділитися в

Нині у столиці кількість автобусів, отриманих в якості гуманітарної допомоги, рахується на сотні. Однак, більшість подарованої техніки не виходить на маршрути, що обурює транспортних критиків. Чому ж так стається, будемо розбиратися.

Щодня на маршрути у Києві виходять 360 автобусів Київпастрансу. Переважно це техніка, яку місто купувало задовго до повномасштабного вторгнення – як правило МАЗ-103 та МАЗ-105. З лютого 2022 року частину автобусів було передано на потреби безпеки, розповів аналітик AlltransUa Іван Черниш. Бо до великої війни у місті працювали 520 автобусів.

Куди поділися 160 автобусів:

  • частину зняли з маршрутів, бо надто сильно зносилися
  • 20 автобусів А092 вивели з експлуатації, як застарілу модель
  • частину мобілізували для потреб війська
  • 30 автобусів передали в місто Дніпро
  • частина залишається в парках, однак перевозить на замовлення ТЦК та СП
  • деякі отримані в якості гуманітарки шкільні автобуси передали в села на Київщині

“Можу сказати, що з урахуванням всіх нюансів Київ здатен забезпечувати поточний випуск чисто своїми МАЗами і не випускати жодного гуманітарного автобуса (на маршрути – прим.)”, – каже Черниш.

Серед вагомих причин неактуальності випуску більшої кількості транспорту експерт називає зменшення кількості працівників в Київпастрансі. Бо чимало водіїв мобілізували, а замість них набрати на роботу нікого.

Киянин Микита Підлісняк, який працює в ІТ та щодня користується громадським транспортом каже, що не розуміє такої логіки – бо нині чимало киян, які виїжджали з міста у 2022 році, повернулися додому, так само в Києві працюють люди з регіонів, де нині складніша ситуація. Тому пасажирів не набагато менше на зупинках і в салонах автобусів, якими він курсує щодня в офіс.

“Економічні ресурси в міста, яке витрачає десятки мільярдів на створення нової автомобільної інфраструктури щорічно, точно є. Людські так само можна наростити шляхом бронювання працівників та створення умов для найму працівників, які не підлягають мобілізації”, – каже Підлісняк.

Та додає, що на його переконання працівників за кермо автобусів знайти можна:

“У 4-мільйонному місті цілком можна швидко знайти пару сотень жінок та хлопців до 25, якщо забезпечити їм адекватну зарплату (хоча б 30+ тисяч) та умови а-ля нормальні туалети для водіїв на кінцевих зупинках, адекватні графіки, коротше, все те що давно мало б бути. Під програми залучення жінок цілком можна залучити фінансування партнерів”, – говорить киянин.

До цього – висить у повітрі проблема заміни автобусами маршруток, у які традиційно не вміщаються пасажири у годину пік. Сюди ж потреба запуску альтернативних автобусів на гілках метро, які тимчасово не працюють.

Тим часом, Іван Черниш потребу в гуманітарних автобусах, про яку заявляє КМДА та мер, не підважує. Мовляв, така техніка потрібна на випадок відключення світла, коли подаровані автобуси зможуть випустити з гаражів на маршрути замість тролейбусів та трамваїв.

На що звертає увагу транспортний експерт – що увесь секонд, який надходить в Україну, руйнує естетику та гармонію транспортної системи міста – бо розфарбовані такі подарунки дуже різноманітно, на багатьох автобусах з Німеччини, які все ж бачили у Києві, залишилися рекламні банери міст, де вони експлуатувалися.

Що вже казати про серію, яка надійшла з Мюнхена – європейське місто-побратим оголосило збір техніки для української столиці. Німецькі перевізники відгукнулися, скинулися. Проте усі отримані 30 автобусів розфарбовані настільки по-різному, що можна створювати з них музей.

Відтак, коли справи врівноважаться, експерти радять столичним транспортникам все ж пофарбувати подаровані автобуси у синій та жовтий кольори.

Проте поки пасажирам, які на одній нозі добираються з залізничного вокзалу в кінець Троєщини, був би приємний хоч і розмальований рекламою на невідомій мові автобус – однак який везе за призначенням.

Нагору