Кличко: Київ додатково виділяє 2 млрд грн для ЗСУ, готується до зими та обговорює тарифи

Після пленарного засідання Київради, що відбулося 18 червня, мер столиці Віталій Кличко відповів на запитання журналістів. Обговорення торкнулися підтримки Збройних сил України, підготовки міста до опалювального сезону, залучення кредитних коштів та можливого перегляду вартості проїзду у громадському транспорті. За словами міського голови, ухвалені рішення мають допомогти столиці одночасно виконувати три завдання: підтримувати військових, забезпечувати стабільну роботу міського господарства та готуватися до викликів наступної зими.

2 мільярди гривень для військових

Одним з ключових рішень засідання стало збільшення фінансування міської програми «Захисник Києва». Як повідомив Віталій Кличко, цього року столиця вже спрямувала на підтримку українських військових 3 мільярди гривень. Найближчим часом місто планує додатково виділити ще 2 мільярди гривень.

«Минулого року Київ спрямував понад 12 мільярдів гривень на підтримку Сил оборони. Лише дронів різних модифікацій місто передало військовим понад 75 тисяч. Ми продовжимо допомагати нашим захисникам, адже дуже часто від військових чуємо: ваша допомога — це життя наших хлопців», — наголосив мер.

За його словами, сьогодні понад 200 тисяч киян служать у Силах оборони України, тому підтримка військових та їхніх родин залишається одним із головних пріоритетів міста.

Кредити на метро та енергостійкість

Також Київрада підтримала залучення місцевих запозичень до бюджету столиці. Йдеться про кредит від Ощадбанку на суму 2,5 мільярда гривень та кредит від Європейського банку реконструкції та розвитку на 50 мільйонів євро.

Частину цих коштів спрямують на оновлення рухомого складу столичного метрополітену, а також на реалізацію проєктів із підвищення енергостійкості міста та підготовку до наступного опалювального сезону.

Мер нагадав, що столиця розробила та затвердила План стійкості Києва, який визначає пріоритетні проєкти з підготовки до зими, відповідальних виконавців та джерела фінансування. За його словами, загальна вартість заходів з енергостійкості становить близько 30 мільярдів гривень.

«Київ — найбільше місто Європи з централізованою системою теплопостачання. Побудувати за кілька місяців дублюючу систему для такого мегаполіса — надзвичайно складне завдання. Для цього потрібні значні фінансові ресурси, час і підтримка держави. Держава обіцяла і Київ має домовленість з урядом про реалізацію заходів за принципом 50 на 50. Йдеться не лише про фінансування, а й про виконання робіт. Однак сьогодні фактично більшість цих робіт покладається на місто», — заявив Віталій Кличко.

За його словами, державна Агенція відновлення та розвитку інфраструктури займається лише створенням резервного теплопостачання в зоні ТЕЦ-4, тоді як будівництво когенераційних потужностей, резервних джерел живлення та систем резервного теплопостачання Київ має реалізовувати власними силами.

Що вже зроблено для підготовки до зими

Столиця вже реалізувала низку проєктів для підвищення енергетичної безпеки. Встановлено три дизель-генераторні установки загальною потужністю понад 15 МВт, які забезпечуватимуть безперебійну роботу об’єктів водопостачання. До кінця року місто планує створити близько 40 МВт резервних потужностей для систем водозабезпечення.

Також завершено будівництво нових об’єктів розподіленої когенерації потужністю 45 МВт. Ще понад 100 МВт перебувають на стадії реалізації. Загалом до кінця року Київ планує отримати близько 200 МВт додаткових когенераційних потужностей. Втім, за словами Кличка, для такого мегаполіса цього недостатньо.

«Дуже легко перекласти всю відповідальність на місцеве самоврядування і сказати: це ваша зона відповідальності. Але потрібно розуміти масштаби виклику. Київ є одним із найбільших енергетичних центрів країни та найбільшим містом України за обсягами споживання тепла. Самотужки, без підтримки держави, реалізувати весь комплекс необхідних заходів ми не зможемо. Саме тому ми наполягаємо на виконанні попередніх домовленостей. Місто вже подало свій план і готове виконати свою частину роботи. Водночас очікуємо аналогічного плану від держави, яка має взяти на себе половину робіт і відповідне фінансування.
Наразі складається враження, що основний тягар підготовки перекладають на плечі Києва, а потім можуть покласти на місто і всю відповідальність за можливі проблеми. Ми очікуємо чіткого розподілу обов’язків, фінансування та проєктів з енергозабезпечення перед наступним опалювальним сезоном», — наголосив мер столиці.

Транспортна галузь потребує 12 мільярдів гривень дотацій щороку

Окремо Віталій Кличко прокоментував дискусію щодо можливого підвищення вартості проїзду в громадському транспорті столиці. За його словами, Київ не переглядав тариф із 2018 року, попри стрімке зростання витрат на електроенергію, пальне, ремонт інфраструктури та оплату праці працівників транспортної галузі.

«Сьогодні дотація міста на транспортну галузь становить близько 12 мільярдів гривень. Підвищення тарифу — вимушене рішення. Ми не можемо допустити зупинки громадського транспорту та повинні забезпечити його стабільну роботу», — сказав мер.

Він наголосив, що навіть запропонована вартість проїзду залишається нижчою за фактичну собівартість перевезень. За словами Кличка, підвищення тарифу не торкнеться пільгових категорій населення.

«Військові, пенсіонери, члени сімей загиблих захисників і захисниць України, пенсіонери за віком, особи з інвалідністю, багатодітні батьки і діти з багатодітних сімей та інші пільговики і надалі користуватимуться громадським транспортом безкоштовно. Якщо порахувати, то у нас фактично кожен другий пасажир у столиці має право на пільговий проїзд», — зазначив він.