Дикі корови Чорнобиля: 10 років без людей, але пам’ятають дім

Екологія 05:29 вчора
 Поділитися

Поділитися в

Дикі корови Чорнобиля: 10 років без людей, але пам'ятають дім

Стадо здичавілих корів у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику вже майже десять років живе без людської опіки, проте досі не забуває місце свого колишнього дому. Про це днями розповіли на Facebook-сторінці заповідника.

Історія цього унікального стада нерозривно пов’язана із самоселами села Луб’янка. Зокрема, йдеться про місцеву мешканку Ольгу Ющенко, яка після аварії на Чорнобильській АЕС повернулася до рідного села разом із родиною та продовжила тримати худобу. Саме її господарство мало найбільше стадо у Луб’янці – сім корів.

Після смерті господарів у 2016 році тварини залишилися без догляду. Замість того, щоб загинути, корови поступово пристосувалися до життя в дикій природі. Попри це, вони й досі не забули своє колишнє обійстя: за словами працівників заповідника, найбільш утоптана стежка стада проходить саме через колишню садибу Ольги Ющенко.

Хоча тварини вже давно не ночують біля будинку, вони регулярно повертаються до місця, де колись жили поруч із людьми. За роки життя без людської опіки стадо сформувало власну соціальну структуру: тварини спільно захищають телят, разом протистоять хижакам, таким як вовки та ведмеді, самостійно знаходять їжу протягом усього року та обходяться без ветеринарної допомоги.

У Чорнобильському заповіднику зазначають, що це стадо є унікальним прикладом природного здичавіння свійських тварин та одним із найуспішніших зразків ревайлдингу — відновлення природних екосистем — в Україні.

До слова, ватажок стада, якому дали ім’я Рябко, узимку захищав своїх побратимів від вовків, а навесні отримав поранення під час сутички з ведмедем. Наразі він вже повністю відновився.

Дикі корови Чорнобиля: 10 років без людей, але пам'ятають дім

Дикі корови Чорнобиля: 10 років без людей, але пам'ятають дім

Дикі корови Чорнобиля: 10 років без людей, але пам'ятають дім

Дикі корови Чорнобиля: 10 років без людей, але пам'ятають дім

Нагору