Колишнє посольство РФ у Києві: Київрада розірвала договір, що далі?

Пустуюча будівля колишнього посольства Російської Федерації у Києві, чий договір оренди з Київрадою розірвано ще у квітні 2023 року, перетворилася на об’єкт запеклих дискусій щодо її майбутнього. Доки приміщення на проспекті Повітрянофлотському заростає бур’янами, кияни та експерти активно пропонують, як використати колишній російський актив на користь України.

Йдеться про 0,39 га землі на проспекті Повітрянофлотському, 27 у Солом’янському районі столиці. Будівля вже тривалий час стоїть без діла, а жителі столиці та публічні особи регулярно висувають різноманітні пропозиції щодо її подальшої долі.

Народний депутат Роман Грищук, випускник Національного технічного університету «КПІ імені Ігоря Сікорського», виступив з ініціативою передати приміщення Політехнічному ліцею КПІ. За його словами, навчальному закладу катастрофічно бракує приміщень, і будівля колишнього посольства могла б слугувати для облаштування додаткових аудиторій після ремонту. З відповідним зверненням Грищук вже звернувся до Кабінету Міністрів та Ради національної безпеки та оборони.

Ідею створення музею російсько-української війни також висували жителі міста та громадська організація «Цитадель», які реєстрували відповідну петицію на урядовому порталі. Хоча документ не зібрав достатньої кількості підписів, концепція передбачала порівняння двох тоталітарних режимів – гітлерівської Німеччини та путінської Росії. За задумом, це мало б «дати потужний меседж міжнародній спільноті про кінцевість будь-якої диктатури та незворотність перемоги демократії».

Цікаво, що історично будівля дипломатичного представництва РФ за номером 27 на проспекті Повітрофлотському була збудована на місці проходження так званої третьої лінії оборони Києва влітку-восени 1941 року. На думку експертів з військової історії, відкриття музею російсько-української війни та центру фіксації військових злочинів РФ за цією адресою дало б змогу поєднати епізоди героїчної оборони столиці України під час німецько-фашистської навали з сучасним широкомасштабним вторгненням Росії в Україну та спробою оточення Києва у лютому-квітні 2022 року.

Історик Олександр Алфьоров пропонує піти далі й створити «Музей РФ (Московії)» – єдиний у світі інтерактивний заклад, який би правдиво розповідав історію цієї держави. На його думку, такий музей став би науковою платформою для боротьби з міфами, що допоможе світу «відкрити очі на РФ (Московію)».

Алфьоров пропонує створити у музеї такі постійнодіючі зали:

• Корінні фіно-угорські народи (хто вони такі підкорені Руссю «русьські люди», як периферія Русі);
• Корінна культура, релігії, побут (тут і про прийняття християнства у 12-16 століттях і прекрасна лубочна культура);
• Золота Орда та участь в ній московського улусу;
• Становлення московського царства, завоювання Новгорода, Смоленська, Пскова… та крадіжка назви «Росія»;
• Тоталітарна система московії (кріпацтво, розстріли, ув’язнення).

Ще одна ідея належить начальнику відділу комунікацій Командування Сил ТрО ЗСУ, полковнику Олексію Дмитрашківському. Він пропонує створити театр ветеранів російсько-української війни, який би розповідав правду про події на фронті. Дмитрашківський наголосив:

Найближчі 100 років російське посольство там працювати не буде. Це посольство треба використовувати як приміщення і зробити там інклюзив, щоб наші ветерани могли спокійно туди заходити й працювати.

Серед ідей, висунутих пересічними жителями міста під час опитувань, були й інші пропозиції: від музеїв, інсталяцій та реабілітаційних центрів до радикального варіанту – знести будівлю, а на її місці збудувати школу або сучасний кінотеатр.

Посольство Росії у Києві відкрили 6 серпня 1992 року. До анексії Криму російські дипломати навіть планували розширюватися, облаштовуючи нові офіси на столичному Подолі. Однак тепер на місці, де могла би бути резиденція російського посла, місцеві жителі створили майданчик для вигулу собак – «Песопарк». Через дорогу, на іншій ділянці, відведеній під офіси представництв, активісти облаштували сквер «Самосад» та невеликий город.

Російська дипмісія також мала представництва у Львові, Одесі, Харкові, а також резиденції, культурний центр, торгове представництво, офіси Росспівробітництва та державних компаній. Проте перед повномасштабним вторгненням ці будинки спорожніли, а дипломати виїхали, залишивши по собі пусті приміщення, що чекають на нове, українське, призначення.