Бортницька станція аерації під захистом: як її убезпечують у рамках Плану стійкості Києва

Ключовий об’єкт водовідведення Києва, Бортницька станція аерації, яка в разі серйозного пошкодження загрожує масштабними екологічними ризиками для Дніпра та міст нижче за течією, перебуває у «Плані стійкості Києва». На станції вже вживають заходи для резервування джерел живлення та посилення фізичного захисту.

Про це розповів заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Костянтин Ковальчук в інтерв’ю виданню «Главком». Відповідаючи на запитання журналіста щодо рівня захищеності об’єкта, він зазначив:

Це об’єкт водовідведення. Щоб не підігравати ворогу, скажу так: об’єкт є в плані стійкості Києва. На ньому реалізуються певні заходи – як у частині резервування джерел живлення, так і в частині фізичного захисту.

Бортницька станція аерації розташована у південно-східній частині Києва, в районі Бортничів. Вона фактично є кінцевою точкою всієї каналізаційної системи столиці, куди потрапляють побутові та промислові стоки перед їх очищенням і подальшим скиданням у Дніпро.

Проєктна потужність станції сягає близько 1,8 млн м³ стічних вод на добу, хоча фактичне навантаження зазвичай становить від 600 до 900 тис. м³ щоденно. Станція є єдиним великим комплексом біологічного очищення стічних вод не лише для Києва, а й для низки населених пунктів Київської області, включаючи Вишгород, Ірпінь, Вишневе, Бортничі, Гнідин, Чабани та Коцюбинське.

Комплекс складається з трьох основних блоків очищення, насосних станцій, цехів обробки осадів та допоміжної інфраструктури. Процес очищення багатоетапний: від затримання великого сміття та відокремлення важких домішок до осідання органічних речовин у первинних відстійниках, біологічного очищення в аеротенках з активним мулом та киснем, і завершується у вторинних відстійниках, після чого очищена вода потрапляє до Дніпра.

Що означає «План стійкості»?

Костянтин Ковальчук, який працює у Міністерстві відновлення інфраструктури та транспорту України з грудня 2024 року, є автором словосполучення «План стійкості». Він пояснив, що цей план є «надбудовою» для звичних заходів підготовки до опалювального сезону, які здійснюють комунальники.

За словами заступника міністра, «План стійкості» має чотири базові напрями, але до нього можна додавати й інші аспекти, такі як зв’язок, укриття та логістична стійкість. Він деталізував ці напрямки:

Ідея планів стійкості викристалізувалася у чотири напрямки для посилення територій. Перший – інженерний захист об’єктів критичної інфраструктури. Країна перейшла на другий рівень захисту (протишахедний) і вище. Тобто запит на облаштування габіонів (сітчасті конструкції, заповнені сипучими матеріалами) уже залишився в минулому і зараз не відповідає викликам для захисту об’єктів критичної інфраструктури.

Другий напрямок – впровадження розподільної електричної генерації. Усе просто: якщо стратегічні об’єкти конкретної області споживають певну кількість мегават електроенергії, то потрібно акумулювати стільки ж за рахунок розподільної генерації на випадок блекауту.

Третій – резервні системи живлення для ключових об’єктів тепло і водопостачання. Як приклад, це можуть бути дизельні генератори на насосній станції.

І четвертий напрямок плану стійкості – резервування розподіленої теплової генерація. Замість великих ТЕЦ або котельнь ставитимемо менші котельні. Себто диверсифікується теплова генерація і зменшуються її ризики втрати.

Ковальчук також додав, що ці чотири напрямки не є догмою, а діють «як конструктор». Термін «Плани стійкості» унормовано на рівні Кабміну постановою №393 від 20 березня 2026 року.

За ініціативи КМДА, Державне агентство відновлення взяло на себе значний обсяг робіт із захисту об’єктів критичної інфраструктури. Раніше РНБО також затвердила План стійкості міста Києва.