Київінформ: як розпізнавати фейки та маніпуляції в умовах війни
Поділитися в
Копіювати посилання
У пресцентрі «Київінформ» відбувся тренінг, присвячений медіаграмотності в умовах війни. Учасників навчали розпізнавати фейки та маніпуляції, перевіряти джерела інформації та уникати пасток дезінформації.
Сучасна російська пропаганда часто використовує не лише відверту брехню, а й змішує правду з напівправдою, маніпулює акцентами та емоціями. За словами в.о. директора КП «Київінформ» Євгена Лопушинського, найпростіший спосіб не потрапити в пастку дезінформації – перевіряти інформацію перед поширенням, особливо з соцмереж, YouTube та маловідомих сайтів.
Євген Лопушинський зазначив: «Нині росіяни навчилися маскувати неправдиву інформацію навіть під дописи авторитетних міжнародних видань, змішуючи правду з напівправдою та відвертими вигадками. Такий контент знаходить свою аудиторію, бо насамперед апелює до емоцій – страху, гніву чи ейфорії. Саме тому люди часто йому вірять».
Експерт порадив зупинитися перед поширенням сумнівних повідомлень і перевірити: хто є ресурсом, автором, чи є інші джерела, які докази наведено, які емоції викликає повідомлення та чи актуальна інформація. Підтвердження в офіційних джерелах називають одним із найнадійніших способів перевірки.
Головна редакторка онлайн-медіа «Вечірній Київ» Олена Петришин розповіла про роботу редакції з викриттям фейків. Видання має спеціальні теги для позначення таких матеріалів, яких зібрано тисячі, а також серію «Неподарована державність».
Олена Петришин навела дані Інституту масової інформації: в українському інформаційному просторі ідентифіковано понад 4 тисячі фейкових та маніпулятивних матеріалів. Вона також додала, що відвідуваність YouTube-каналів з неправдивою інформацією вища в 11 разів через їх емоційно забарвлений контент.
Медіаменеджерка та тренерка Олена Вострова наголосила на зростаючій ролі штучного інтелекту (ШІ) у поширенні дезінформації. ШІ може генерувати неправдивий контент, що ускладнює боротьбу з фейками. За її словами, медіаграмотність та критичне мислення стають життєво необхідними навичками.
«Треба пам’ятати, що в Інтернет йде полювання за вашою увагою, світосприйняттям та вашими грошима, і не тільки з боку шахраїв», – зазначила Олена Вострова.
Медіаексперт Богдан Буткевич говорив про ризики швидкого розвитку ШІ для інформаційного простору, політичних процесів та ринку праці, особливо в медіа та адміністративній сферах. Олена Вострова підкреслила, що критичне мислення та вміння працювати з інформацією є ключовими для захисту від маніпуляцій.








