Віра в перемогу зберігається, але втома від війни зростає – дослідження Info Sapiens

65% українців вірять у перемогу, проте втома від тривалої війни зростає, що впливає на готовність долати труднощі та рівень довіри до державних інституцій. Такі висновки представили соціологи компанії Info Sapiens та Національної платформи стійкості та згуртованості у Київінформ пресцентрі за результатами дослідження «Стійкість та згуртованість українського суспільства: як змінилися настрої українців у 2024–2026 роках».

Дослідження охоплює зміни у суспільних настроях українців упродовж 2024–2026 років, показуючи, чим сьогодні живе країна та на що спираються люди в умовах війни. Воно дає змогу зрозуміти, як за останній рік змінилася суспільна стійкість, що допомагає людям витримувати війну, а що посилює втому.

Опори суспільної стійкості

Алла Омельчук, експертка соціологічної компанії Info Sapiens, представила дані про чинники, які допомагають українцям зберігати стійкість. Головною опорою залишається віра у Збройні сили України, яку назвали 57% опитаних. Проте у 2025 році цей показник становив 64%, а у 2024-му – 63%.

На другому місці – підтримка сім’ї, родичів і близьких, яку обрали 53% респондентів (52% торік, 49% у 2024 році). Щоденну працю як джерело внутрішньої опори назвали 26% українців, тоді як у 2024 році цей показник був значно вищим – 49%. Релігія та віра в Бога допомагають 20% опитаних (28% у 2025 році, 21% у 2024-му).

Алла Омельчук зазначила, що на п’ятому році повномасштабної війни українці дедалі більше спираються на внутрішні ресурси — підтримку родини та близьких, а також щоденну працю.

Віра в перемогу та готовність до труднощів

65% українців високо оцінюють імовірність перемоги (оцінки 8, 9 або 10 за десятибальною шкалою). Цей показник є одним із ключових індикаторів суспільної стійкості, підкреслила Алла Омельчук.

Водночас 53% опитаних заявили, що готові терпіти труднощі заради перемоги стільки, скільки буде потрібно. Цей показник поступово знижується: у 2025 році готовність висловлювали 65%, а у 2024-му – 69%. Натомість частка українців, які взагалі не готові миритися з труднощами через війну, зросла до 21% (16% у 2025 році, 12% у 2024-му).

Чого бракує українцям та довіра до інституцій

Серед речей, яких найбільше бракує Україні, 58% респондентів назвали мир, 38% – справедливість. Далі йдуть порядок (30%), стабільність (30%) та єдність (29%).

«Пріоритети залишаються незмінними впродовж трьох років, що свідчить про сталість базових очікувань», — прокоментувала Алла Омельчук.

Найбільше українці довіряють сім’ї та родичам (77%), Збройним силам України (70%) та Державній службі з надзвичайних ситуацій (53%). Рівень довіри до Верховної Ради та політичних партій залишається найнижчим – менш як 20%. Президенту України довіряють 59% опитаних, тоді як 40% заявили про недовіру.

За словами соціологині, загальний рівень довіри до інституцій майже не змінився порівняно з 2024 роком, проте знизилася довіра до військових адміністрацій, натомість дещо зросла – до банків і профспілок.

Ідентичність, згуртованість та територіальні поступки

Більшість українців (66%) підтримують продовження оборони без будь-яких територіальних поступок. Лише 22% погодилися б на поступки частиною неокупованих територій Донецької, Херсонської та Запорізької областей.

У питанні самоідентифікації 55% опитаних передусім відчувають себе громадянами України, 41% – українцями. Юлія Тищенко, співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості, відзначила, що серед молоді віком 16–19 років 73% ідентифікують себе як громадяни України, що значною мірою сформовано досвідом війни.

Найефективнішою інституцією українці вважають Збройні сили України (64%), а головною перешкодою у взаємодії між владою та громадами залишається корупція (47%).

Посилилося відчуття взаємної підтримки у громадах – 80% опитаних вважають, що люди готові допомагати одне одному (порівняно з 74% торік). Проте впевненість у готовності громад до надзвичайних ситуацій знизилася до 49%.

Регіональні особливості стійкості

Володимир Лупацій, співзасновник платформи, наголосив на потребі розглядати стійкість не лише на рівні держави, а й на рівні громад, закликавши до перезавантаження політики стійкості.

Регіональні координатори поділилися своїми спостереженнями:

• Дементій Білий (Херсонська область): зазначив, що частка херсонців, які користуються українською мовою на роботі, зросла з 22% до 49%, а у громадському просторі – з 21% до 51%. Загалом 86% жителів регіону стали активніше виявляти свою українську ідентичність.
• Микола Яцков (Закарпатська область): звернув увагу на зростання майнового розшарування та високий рівень терпимості до корупції в регіоні, водночас відзначивши прагнення людей зберігати локальні спільноти.

Підсумовуючи, Алла Омельчук наголосила, що українське суспільство у 2026 році залишається стійким, згуртованим і орієнтованим на перемогу, але втома від війни та поступове зниження довіри до державних інституцій стають дедалі помітнішими.