Київські лідерки розробили інклюзивні рішення для Стратегії розвитку столиці

Понад 70 лідерок, серед яких депутатки Київради, урядовиці та експертки, напрацювали пакет інклюзивних рішень, що офіційно інтегрують до Стратегії розвитку Києва до 2027 року. Ці пропозиції, які стосуються відбудови інфраструктури, інтеграції ветеранок та ментальної підтримки, стали результатом масштабного форуму «She Leads Ukraine», що відбувся в Києві.

Захід, підтриманий ООН Жінки в Україні, став авторитетним майданчиком для реалізації міжнародних зобов’язань столиці та впровадження європейських стандартів рівності. В умовах затяжної війни жіноче лідерство є одним із ключових факторів стійкості Києва, адже киянки керують критичними сферами мегаполісу — від цифрової безпеки до відбудови.

Активну участь у роботі форуму взяли депутатки Київської міської ради: Мирослава Смірнова, Ганна Старостенко, Наталія Берікашвілі, Алла Шлапак, Олена Говорова, Вікторія Муха та Олеся Зубрицька. Вони наголосили на колосальній відповідальності жінок у політиці та управлінні, що поєднують кризовий менеджмент із турботою про родину.

Представниця ООН «Жінки в Україні» Сабін Фрейзер-Гюнеш окреслила три прикладні проєкти, які міжнародні партнери реалізують спільно з містом:

• Гендерне бюджетування: перерозподіл коштів на фінансування дитячих садків, догляду за літніми людьми та протидії домашньому насильству.
• Програма «She Leads»: підготовка жінок до політичного життя для досягнення гендерного паритету 50 на 50 в органах влади.
• Проєкт «She Drives»: запуск курсів підготовки жінок-водійок для комунальних автобусів міста.

«Війна проявила нашу стійкість за рахунок горизонтальної довіри, і жінки проявили себе неймовірно. Але є світовий ризик: після воєн у багатьох суспільствах роль, яку жінки здобували в кризу, відкочується назад. Ми не можемо допустити цієї помилки. Попри квоти, ми продовжуємо боротися, щоб нас чули. Бо від жінки вимагають неможливого: бути одночасно жорсткою і людяною, стратегічною і чуйною, рішучою і обережною. І найголовніше — жінка не має права на помилку. Якщо чоловік робить помилку — це просто помилка. А якщо жінка — одразу кажуть: „Ну от, жінки не справляються“. Ми маємо добитися, щоб присутність жінок при владі була нормою, і уникнути пастки символізму», — зазначила у своєму виступі Голова Комітету ВР з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Заступниця голови КМДА Марина Хонда підкреслила, що війна суттєво змінила управлінські ролі, адже саме жінки взяли на себе додаткову відповідальність, забезпечили безперервність роботи установ та долали кадровий дефіцит. Вона наголосила, що в таких умовах надзвичайно важливими є психологічна підтримка в колективах, адекватний розподіл навантаження та створення безпечного середовища.

Пані Хонда також повідомила, що у 2025 році в КМДА вперше вдалося досягти майже паритетного представництва серед директорів департаментів: зараз ці посади обіймають 15 чоловіків та 14 жінок. Це свідчить про зміни, що відбуваються завдяки професійності та готовності брати відповідальність.

«Сильні громади починаються з рівних можливостей для кожного», — резюмувала Марина Хонда, подякувавши ООН Жінки в Україні за підтримку форуму.

Директорка Департаменту суспільних комунікацій КМДА та депутатка Київради фракції «УДАР» Олеся Зубрицька пояснила важливість «жіночого погляду» на міську інфраструктуру. Вона підкреслила, що інклюзивність починається з врахування думки кожної групи громади.

«Ми, жінки, відіграємо трохи більші соціальні ролі: проводимо багато часу з дітьми в садочках та школах, глибше знаємо ці проблеми. Тому наш голос є критично важливим в освіті, охороні здоров’я — зрештою, у будь-якій сфері. І чим вищий рівень рішень, тим ця позиція важливіша», — зазначила Олеся Зубрицька.

Депутатка додала, що українські жінки під час війни несуть величезне, часом надлюдське навантаження, і їм критично необхідна підтримка «жінка від жінки», аби допомагати одна одній вижити, пережити війну та бути гідно представленими в різних сферах.

Депутатка Київради (фракція «Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина») та співголова міжфракційного об’єднання «Київ — за рівні можливості» Алла Шлапак підтримала тему системних міських рішень. Вона згадала, як у 2006 році в Україні ухвалювався перший закон про рівні права та можливості, який тоді чоловіки-політики сприймали скептично, проте сьогодні, в умовах війни, він наповнюється реальним змістом.

Алла Шлапак, очолюючи Тимчасову контрольну комісію (ТКК) Київради з питань відновлення пошкоджених внаслідок обстрілів будівель, навела факт: із 8 членів цієї комісії 5 є жінками. За її словами, саме такий баланс та особливий соціальний погляд дозволили виявити та почати виправляти серйозні прогалини у процесах відбудови столиці.

«Жіноче бачення допомогло звернути увагу на ті гуманітарні проблеми, які часто залишалися поза технічними звітами про ремонти. Зокрема, йдеться про гостре питання захисту прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які орендують житло у столиці й під час повторних прильотів втрачають абсолютно все майно, залишаючись без жодних компенсацій. Крім того, завдяки роботі комісії вдалося зрушити з місця питання забезпечення якісного, безбар’єрного тимчасового прихистку для людей з інвалідністю та маломобільних киян на той період, поки триває капітальний ремонт або відновлення їхніх пошкоджених квартир», — наголосила Алла Шлапак.

Друга панельна дискусія зібрала експерток, що керують критичними та технологічними сферами міста.

Директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан нагадала про граничну ціну жіночої стійкості та необхідність психологічного відновлення.

«Весь психологічний стан родини під час війни тримається на жінці. Але у наших жінок абсолютно немає навичок турбуватися про себе. Згадайте головне авіаційне правило маски в літаку: спочатку ми одягаємо її на себе, і лише потім — на дитину. Якщо не витримає жінка — рухне вся родина. Тому турбота про себе — це перш за все відповідальність», — наголосила вона, закликавши користуватися послугами 12 столичних центрів ментального здоров’я.

Інші учасниці другої панелі поділилися важливими змінами:

• Вікторія Іцькович (Департамент ІКТ): розповіла, що понад половина співробітників міського ІТ-напрямку — жінки, які забезпечують роботу міського датацентру та застосунку «Київ Цифровий».
• Олександра Соя («Kyiv Military Hub»): підкреслила, що близько 30% заявників на міські мікрогранти для ветеранського бізнесу — жінки.

Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко у своєму відеозверненні підсумувала, що розвиток жіночого лідерства на місцях є обов’язковою умовою для повноцінної євроінтеграції України, доводячи міжнародним партнерам відданість демократичним цінностям.

Учасниці об’єдналися у три професійні групи, де удосконалювали лідерські навички у сферах:

• ШІ та цифрові навички — автоматизація процесів у публічному управлінні за допомогою штучного інтелекту.
• Політичні комунікації — опанування інструментів для посилення голосу жінок-лідерок у медіапросторі.
• Ментальна підтримка — опанування практичних технік стресостійкості та створення безпечного середовища від фахівців Київського центру стресостійкості.

Фінальним акордом стало ухвалення спільної Резолюції форуму «She Leads Ukraine». Учасниці наголосили, що залучення жінок до стратегічного управління є життєвою необхідністю для стійкості столиці, а не питанням формальних квот.

Усі напрацьовані рішення будуть офіційно інтегровані до Стратегії розвитку міста Києва до 2027 року. Таким чином, «жіночий погляд» отримає чітке юридичне та фінансове продовження у головному плановому документі столиці, перетворюючись на реальні та дієві зміни.