Київ – зелений щит Європи: 26% території міста – заповідники
Поділитися в
Копіювати посилання
Вчора, коли світ відзначав Всесвітній день довкілля, Київ вкотре підтвердив свій статус однієї з найзеленіших столиць Європи. За даними Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА, охорона природи тут — це не просто збереження зелених зон, а запорука якості життя, здоров’я киян та стійкості майбутнього міста.
Над тим, щоб столиця залишалася зеленою, комфортною та екологічно стійкою, щодня працюють фахівці Департаменту, КО «Київзеленбуд», районних комунальних підприємств з утримання зелених насаджень, лісопаркових господарств та КП «Плесо».
«Наші парки, ліси, водойми та природоохоронні території є справжнім екологічним щитом міста. Сьогодні природно-заповідний фонд столиці охоплює 243 території та об’єкти загальною площею понад 21,7 тисячі гектарів — це 26,1% площі Києва. Таким показником не може похвалитися більшість європейських столиць», — наголосили в Департаменті захисту довкілля.
Ці унікальні природні комплекси в межах міста є домом для рідкісних видів рослин і тварин, а також важливою частиною екосистеми Дніпра. Навіть у складний для країни час Київ продовжує розширювати природно-заповідний фонд, створюючи нові об’єкти та забезпечуючи їхнє збереження для прийдешніх поколінь.
Окрему увагу екологи приділяють водним ресурсам. Загалом у столиці налічується 730 водних об’єктів, з яких 137 перебувають на балансі КП «Плесо».
«Наші фахівці щодня працюють над збереженням цих локацій, адже міські озера, річки та ставки — це не просто місця для прогулянок, а потужний кліматичний та екологічний щит Києва», — підкреслюють у КП «Плесо».
У «Плесі» деталізували, як саме столичні водойми відіграють ключову роль у захисті клімату та міського середовища, виділивши чотири ключові факти:
- Кліматичний захист та охолодження. Водні об’єкти функціонують як природні кондиціонери. У літню спеку температура біля київських озер та струмків на 2-3°C нижча, ніж на сусідніх асфальтованих вулицях, що знижує ефект «теплового острова» в мегаполісі.
- Шлях міграції птахів. Київські озера, зокрема екосистема Осокорків (озера Тягле, Небреж, Мартишів), лежать на шляху перелітних птахів. Щовесни й щоосені тут зупиняються тисячі пернатих, серед яких рідкісні види з Червоної книги України, такі як орлан-білохвіст чи чапля жовта.
- Прихисток для унікальних видів. Малі річки та ставки, як-от озеро на вулиці Вахтанга Кікабідзе, стали домом для болотних черепах. Це єдиний вид черепах, що є корінним для України. Їхня присутність, адже вони дуже чутливі до хімічного забруднення, слугує хорошим екологічним показником для міського середовища.
- Захист від повеней. Під час сильних злив міські річки та водойми приймають на себе колосальні об’єми дощової води, запобігаючи підтопленням.
«Екологічний стан київських водойм залежить від кожного з нас. Бережімо природу нашого міста разом — не залишаймо сміття на берегах та поважаймо дику природу в межах мегаполісу!» — закликали у «Плесі».
За матеріалами Катерини Новосвітної, «Вечірній Київ».

