Пів мільйона викликів за рік: як столична «екстренка» тримає медичний фронт у війну

Понад пів мільйона викликів щорічно, робота під обстрілами та в умовах блекаутів – так щодня тримають медичний фронт працівники Київського Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Сьогодні, 27 травня, у День працівників екстреної медичної допомоги, столиця відзначає їхній самовідданий внесок.

Київський Центр екстреної медичної допомоги, заклад з понад 120-річною історією, є одним із найстаріших та найпотужніших у Європі. В умовах повномасштабного вторгнення він функціонує в режимі максимальної готовності, забезпечуючи медичну допомогу киянам.

Як повідомляє Департамент охорони здоров’я міста Києва, столична система «екстренки» залишається однією з найбільших та найефективніших у країні, попри колосальне навантаження.

«Кожен її працівник здійснює щоденний подвиг. Бригади виїжджають туди, де палає, де є загроза життю, де потрібні миттєві професійні рішення. Наші медики приймають удари війни разом із рятувальниками та військовими, виявляючи найвищу форму самовідданості та людяності. Дякую кожному та кожній за стійкість і кожне врятоване життя у нашому мегаполісі», — наголосила директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан.

Роботу Центру забезпечують 1 392 медичні працівники. Їхня злагодженість підтверджується вражаючими показниками:

• Щороку столичні медики обслуговують понад 500 тисяч викликів. Зокрема, за минулий 2025 рік ця цифра сягнула 535 512.
• Майже 170 тисяч пацієнтів щорічно ушпиталюються до лікарень. У 2025 році невідкладну допомогу в стаціонарах отримали 169 953 особи.

Значна частина колективу також захищає країну зі зброєю в руках: 132 працівники Центру служать у лавах Збройних Сил України. На жаль, двоє захисників-медиків загинули на фронті, ще 15 зазнали поранень.

Збереження життя людей залишається головним пріоритетом служби. За весь час повномасштабного вторгнення не зафіксовано жодної відмови від виїзду через загрозу обстрілу. Бригади вирушають на виклики навіть під час повітряних тривог та масованих ракетних атак.

Медики першими прибувають на місця «прильотів», де проводять сортування постраждалих та чергують поруч із рятувальниками ДСНС до завершення пошукових робіт. Ця самовіддана праця має свою ціну: під час виконання службових обов’язків у Києві один медичний працівник загинув, ще семеро дістали поранення.

Тривалі відключення електроенергії також стали щоденним викликом. Коли через блекаути зупиняються ліфти, медики пішки підіймаються на верхні поверхи висоток, несучи обладнання вагою до 30 кілограмів. У цих умовах вони не лише стабілізують пацієнтів, а й власноруч транспортують їх сходами для термінової госпіталізації.

Крім щоденних викликів, столична екстрена допомога виконує стратегічні завдання:

• Реагування на масові ураження, техногенні аварії та надзвичайні події.
• Перевезення поранених військовослужбовців з евакуаційних потягів до лікарень Києва та області.
• Евакуація захисників (включно з реанімаційними пацієнтами) до інших регіонів та за кордон для подальшого лікування й реабілітації.
• Забезпечення медичного нагляду під час масових заходів міського та державного рівня.

Наразі структура Центру охоплює 18 повноцінних відділень та 18 пунктів тимчасового базування бригад, що дає змогу оперативно покривати всю територію столиці.

Нагадуємо, що для виклику екстреної допомоги діє єдиний номер 103, який приймає дзвінки цілодобово. Для людей із порушеннями слуху та мовлення у Києві також доступний спеціалізований SMS-сервіс.