Воздвиженка: розчищено територію зруйнованого Музею Григорія Світлицького

Історична садиба-музей художника Григорія Світлицького на київській Воздвиженці, що роками стояла у руїнах, нарешті розчищена від завалів та чагарників. У суботу, 16 травня, комунальники Подільського району, громадські активісти та небайдужі кияни провели масштабну толоку, зробивши перший крок до порятунку пам’ятки.

Масштабна акція з благоустрою відбулася на вулиці Дегтярній, 30. Ділянка колишнього музею, яка тривалий час залишалася занедбаною руїною посеред сучасної квартальної забудови, стала місцем спільної роботи волонтерів, громадських організацій та комунальних служб.

До розчищення простору особисто долучився також Володимир Наконечний, голова Подільської районної в місті Києві державної адміністрації.

Ініціатива проведення толоки народилася під час обговорення між директором благодійного фонду «Сміливі відновлювати» Віталієм Селиком та керівником Державного історико-архітектурного заповідника (ДІАЗ) «Стародавній Київ» Романом Маленковим.

“Все почалося із Віталія Селика, який сказав: „Давай щось будемо робити, досить балачок“. Ну що ж, пора, відповів я. Департамент охорони культурної спадщини КМДА теж підтримав ініціативу. Підтримав її і голова Подільської РДА. І все закрутилося!”

— згадує очільник заповідника Роман Маленков.

Організацію процесу координували громадські організації «Сміливі відновлювати» та «Україна Інкогніта». Потужну технічну підтримку акції надали комунальні служби Подільського району, які виділили для прибирання дві великі вантажівки та два трактори, один з яких був обладнаний спеціальною дробаркою для гілок.

Робота ускладнювалася специфікою локації: територія подвір’я є дуже обмеженою та щільно заваленою важкими будівельними конструкціями. Проте водії комунальної техніки продемонстрували високу кваліфікацію, маневруючи на важких машинах у надтісному просторі.

Толока тривала шість годин поспіль і вимагала значних фізичних зусиль від усіх учасників. За цей час волонтерам та комунальникам вдалося повністю змінити вигляд ділянки:

• Ліквідовано хащі: територію повністю очистили від густих чагарників та самосіву. Усі зрізані гілки та зарослі оперативно подрібнили на тріску за допомогою тракторної дробарки. Отриману деревину планують використати як паливо.
• Вивезено відходи: з території колишнього музею зібрали та вивезли 16 кубометрів будівельного та побутового сміття, яке накопичувалося тут роками, зокрема після забудови навколишніх кварталів Воздвиженки.

На сьогодні сама будівля колишнього меморіального музею перебуває в аварійному стані. Внаслідок двох сильних пожеж, які відбулися раніше, дерев’яні та цегляні конструкції фактично повністю зруйновані й тримаються на тимчасових підпорках.

Зважаючи на критичний стан споруди, керівництво заповідника «Стародавній Київ» пропонує альтернативний підхід до її ревіталізації.

“На жаль, будівля колишнього музею — суцільна руїна. Тому, на мій хлопський розум, єдина можлива концепція її використання — „романтична руїна“ із створенням навколо неї відкритого культурного простору імені Григорія Світлицького. Думаю, незабаром створимо спеціальну комісію для вирішення питання „що буде далі“, адже тут потрібна спільна думка професіоналів, архітекторів та креативників,”

— підсумував Роман Маленков.

Проведена толока стала першим практичним кроком громади та міської влади до того, щоб перетворити занедбане згарище на оновлене місце пам’яті, де спадщина видатного подолянина знову інтегрується в культурне життя Києва.

Довідково: Григорій Світлицький (1872–1948) — видатний український живописець, майстер пейзажу та побутового жанру. За свій особливий стиль та вміння передавати нічне освітлення у роботах він отримав від сучасників поетичне прізвисько «поет місячних ночей». Став першим в історії митцем, якому присвоїли звання Народного художника УРСР.

Окрім класичного живопису, Світлицький залишив значний слід у сакральному мистецтві. Зокрема, його пензлю належать унікальні розписи інтер’єрів Хрестовоздвиженської церкви, що розташована зовсім поруч, на Подолі. Протягом 16 років він також очолював складні реставраційні роботи в Ісакіївському соборі в Петербурзі, що свідчило про його колосальний авторитет як фахівця з монументального живопису.

У 1919 році художник повернувся до Києва та оселився у батьківському одноповерховому дерев’яному будинку на вулиці Дегтярній, 30. Тут він жив і творив до кінця своїх днів. У 1958 році в цій будівлі було відкрито меморіальний музей художника, де зберігалися його особисті речі, інструменти та картини. Згодом через занедбаність та дві масштабні пожежі унікальна пам’ятка перетворилася на руїни, які тепер намагаються врятувати кияни.