3,4 мільйона готівкою, колекція монет і маєток у Вишеньках: що задекларував голова Бориспільської РДА Руслан Дяченко

 Сьогодні у нашому фокусі – декларація голови Бориспільської РДА Руслана Дяченка.

Від помічника депутата до голови РДА: кар’єрний маршрут Руслана Дяченка

Свою діяльність Руслан Дяченко розпочав у березні 2000 року, ставши помічником-консультантом на громадських засадах депутата Верховної Ради VI скликання Михайла Сироти. Уже тоді Дяченко долучився до роботи в Комітеті ВР з питань правової політики. У 2002-му він на короткий період пірнув у бізнес, як комерційний директор ЗАТ «Електронмаш – Освіта», але вже до кінця того ж року повернувся у систему – цього разу на службу до Київської міської адміністрації.

З 2002 по 2016 рік Руслан Дяченко крок за кроком будував кар’єру в КМДА. Працював у сфері розвитку підприємництва, регуляторної політики, інфраструктури, а також у відносинах із громадськими організаціями. У період із 2016 по 2019 рік він обіймав посади в Департаменті економічного розвитку і торгівлі КМДА, зокрема як заступник директора департаменту – начальник управління інвестицій.

Після короткої каденції помічника-консультанта народного депутата IX скликання Сергія Бунина (фракція «Слуга народу», 98-й округ) – Дяченко повертається у виконавчу гілку влади, вже на Київщині. У березні 2020 року його призначено першим заступником голови Бориспільської РДА, а після реорганізації та звільнення Володимира Строканя – він починає виконувати обов’язки голови. Офіційне президентське призначення – 11 червня 2021 року.

Посада – не єдине джерело: скільки заробив голова Бориспільської РДА Руслан Дяченко і які доходи декларує поза держслужбою

Очільник Бориспільської районної державної адміністрації Руслан Дяченко задекларував за рік дохід, який свідчить: державна служба – це не лише «служіння народу», а й цілком конкретні суми на рахунках. Однак, як показує декларація, зарплата з РДА – лише частина фінансової мозаїки.

Найбільша частина прибутків – це, звісно, заробітна плата за основним місцем роботи. З бюджету Бориспільської РДА Руслан Дяченко отримав 1 608 432 гривень. Це понад 134 тисячі гривень щомісяця, без урахування премій та надбавок.

Однак цією сумою справа не обмежується. У декларації зазначено ще 1 720 430 гривень доходу від відчуження нерухомого майна, отриманого від громадянина, на ім’я Микола Грабіщенко. Про який саме об’єкт ідеться – невідомо, однак ця угода вдвічі перевищує його річну зарплату. І це – головний «позаштатний» дохід голови РДА.

Крім того, Дяченко задекларував і скромні «дрібниці»: 1379 гривень з ПриватБанку як «інші доходи» (можливо, відсотки або кешбек), 559 гривень – додаткове благо від Універсал Банку, 27 500 гривень страхових виплат від компанії «УНІКА».

Таким чином, сукупний дохід Руслана Дяченка за рік склав понад 3 мільйони гривень, із яких лише половина – це бюджетна зарплата. Решта – від продажу майна, банків і страхових компаній.

Нерухомість зі столичним акцентом: квартири, земля під Києвом і загадкове зникнення об’єкта після вигідного продажу

У власності голови Бориспільської РДА Руслана Дяченка – цілком респектабельний перелік нерухомості, який ілюструє не лише житлові вподобання чиновника, а й дає простір для запитань. Особливо, коли один із задекларованих об’єктів раптом зникає з наступної декларації – після великого грошового надходження від приватної особи.

На папері – все скромно й компактно. Дяченко володіє:

• двома квартирами в Києві – одна площею 50,8 м² (набута у 2014 році), інша – 43,1 м² (придбана у 2019 році за 769 тис. грн),
• земельною ділянкою в селі Вишеньки на 25 соток, яка з’явилась у його декларації у 2024 році (вартість на момент набуття – 380 тис. грн),
• а також має реєстрацію в кімнаті, що належить Національній академії наук України.

Усе це – у межах пристойного для чиновника рівня. Однак найбільш показовий об’єкт – квартира у селищі Коцюбинське, площею 44,2 м², яка була ще у попередній декларації (2023), але вже відсутня у документі за 2024 рік.

Цей зниклий актив цілком може пояснити доходи від продажу нерухомого майна, які Дяченко задекларував у 2024 році – понад 1,72 мільйона гривень, отриманих від громадянина Миколи Грабіщенка. Це більш ніж у чотири рази перевищує вартість квартири, зазначену у попередній декларації (396 290 грн). Така суттєва різниця між вартістю придбання і ціною продажу ставить цілком логічне запитання: чи не була первинна оцінка свідомо занижена, аби не викликати питань в органів контролю?

Будівництво мрії – за межами публічного контролю: у Вишеньках голова Бориспільської РДА зводить житловий будинок на власній землі

Попри зайнятість на державній службі, у декларації Руслана Дяченка з’являється запис, який свідчить: голова Бориспільської РДА будує. І не метафорично – а цілком буквально. У селі Вишеньки на Київщині чиновник зводить приватний житловий будинок, щоправда, без вказаної площі та без завершеного статусу.

Об’єкт набувся 19 листопада 2024 року – і поки що перебуває в статусі незавершеного будівництва. В експлуатацію будинок не введено, право власності офіційно не зареєстровано. Але ділянка, на якій іде будівництво, вже записана на самого Дяченка. Це та сама 25-соткова земельна ділянка в селі Вишеньки, яку чиновник задекларував як власність у тому ж 2024 році.

Що приховує колекція Руслана Дяченка у розділі цінного майна

У деклараціях посадовців зазвичай фігурують звичні цінності: годинники, картини, прикраси, антикваріат – із чіткими сумами й виробниками. У Руслана Дяченка, голови Бориспільської РДА, – свій, доволі оригінальний підхід. У розділі про цінне рухоме майно він зазначив «колекцію монет 19-20 століття», щоправда – без вказаної дати набуття, без вартості, без оцінки й навіть без жодних характеристик.

Відомо лише одне: Дяченко володіє 70% цієї колекції, а решта, ймовірно, належить членам родини. І ще: право власності на колекцію було набуто ще до першого подання декларації відповідно до антикорупційного законодавства. Це дає можливість не вказувати її вартість – і водночас залишає без жодного уявлення, про які суми йдеться. Але навіть у середньому сегменті повноцінна історична колекція може коштувати сотні тисяч або навіть мільйони гривень.

Авто з минулого: що про спосіб життя чиновника розповідає GEELY 2012 року

У декларації голови Бориспільської РДА Руслана Дяченка – всього один транспортний засіб – GEELY FE-1 2012 року випуску, придбаний того ж року за 109 900 гривень.

Євро – готівкою, долари – на рахунках: як розподілені грошові запаси голови Бориспільської РДА

Попри офіційну зарплату держслужбовця, фінансова подушка Руслана Дяченка виглядає доволі об’ємною. І найцікавіше – не лише в тому, скільки коштів зберігає голова Бориспільської РДА, а й де і як.

Почнемо з готівки, адже на момент подання це – сума, еквівалентна понад 2,5 мільйона гривень. У декларації зафіксовано:

• 31 000 євро,
• 34 715 доларів США,
• 959 000 гривень.

А на рахунках теж не порожньо. У ПриватБанку та Універсал Банку чиновник тримає:

• 12 991 долар США,
• 27 716 гривень в Універсал Банку,
• 2 921 долар США і 138 200 гривень у ПриватБанку.

Загалом сукупні банківські залишки Дяченка – ще близько 870 тисяч гривень у валютному та гривневому еквіваленті. Разом – близько 3,4 мільйона гривень у наявних коштах.

Невидима межа між управлінням і свавіллям: скандали, що спалахували навколо Руслана Дяченка

Попри відсутність кримінальних проваджень чи гучних антикорупційних розслідувань, голова Бориспільської РДА Руслан Дяченко за час свого перебування на посаді двічі опинявся в епіцентрі суспільного резонансу. Обидві історії – яскраві приклади того, як рішення влади можуть викликати протест, підозри та втрату довіри, навіть якщо формально залишаються в межах повноважень.

У 2021 році Бориспільський район сколихнула новина про підготовку масштабного меморіального комплексу між селами Петропавлівське і Мартусівка. За проєктом – понад 200 гектарів під кладовище з крематорієм, здатним обслуговувати до сотні спалювань на день. Та замість «місця пам’яті» громада побачила поховання демократії. Проти будівництва повстали мешканці навколишніх сіл, ОСББ, активісти. Люди організовували мітинги, писали звернення, підписували петиції. Зібрано було понад 1600 підписів – достатньо, аби привернути увагу ЗМІ.

Руслан Дяченко публічно запевняв: це не його ініціатива, а спадок попередників. Він скасував детальний план території та виявив розбіжності в документації – замість заявлених 10 гектарів фактично йшлося про 217. У вересні 2021 року районна рада ліквідувала комунальне підприємство «Стреліція», що займалось реалізацією цього проєкту.

Літо 2023 року принесло нову хвилю обурення – цього разу в селі Вороньки. У відповідь на спалах африканської чуми свиней місцева сільрада опублікувала офіційне оголошення про евтаназію всіх котів і собак, незалежно від симптомів. Постійне місце проживання чи вік тварини не мали значення.

Новина спричинила справжній інформаційний вибух. Громада обурилась, соцмережі – закипіли. Звернення посипались і на адресу Руслана Дяченка, як керівника районної влади. Дяченко оперативно виступив із публічним поясненням: евтаназію в такому масштабі він не ініціював і не підтримував. За його словами, мова могла йти лише про диких або заражених тварин у радіусі 1 км від осередку інфекції. Після розголосу та втручання епідеміологів оголошення було відкликано, а скандал – згорнуто.

Обидві історії свідчать про одну загрозливу тенденцію: брак публічного обговорення, кулуарність рішень і відсутність випереджувальної комунікації. І хоча формально Руслан Дяченко уникає особистих підозр чи відповідальності, суспільна реакція щоразу показує: люди чекають не лише компетентності, а й відкритості.

Джерело