ЄС скоротив квоти на імпорт сталі: що зміниться для України

Європейський Союз запроваджує значні обмеження на імпорт сталі з 1 липня 2026 року, скоротивши загальний обсяг продукції, що може ввозитися без мита, майже вдвічі. Це рішення викликає серйозне занепокоєння серед українських виробників, які вважають встановлені для них квоти несправедливими та недостатніми.

Згідно з новими правилами, річний обсяг імпорту сталі без сплати мита зменшиться на 47% порівняно з квотами 2024 року, до 18,3 млн тонн. Після вичерпання цієї квоти імпорт оподатковуватиметься 50% митом. Додатково, компанії муситимуть обов’язково підтверджувати країну, де сталь була виплавлена та розлита.

Для українських виробників встановлено квоту близько 600 тисяч тонн сталі. Керівник офісу генерального директора «Метінвесту» Олександр Водовіз зазначив, що такий обсяг компанія вважає несправедливим і недостатнім для збереження присутності України на європейському ринку.

Брюссель враховував обсяги постачань у період 2022–2024 років при розподілі квот. Однак українські металурги наголошують, що цей період не є показовим, адже їхні підприємства скорочували або взагалі зупиняли виробництво через окупацію територій, руйнування логістики, дефіцит електроенергії та постійні російські удари.

Перегляд розподілу квот заплановано на грудень. За словами Водовіза, рішення може бути ухвалене з урахуванням обсягів українського експорту протягом попередніх шести місяців. У «Метінвесті» висловлюють побоювання, що нинішнє падіння виробництва через атаки РФ може закріпити занижену квоту на наступні роки.

Зі свого боку, Європейський Союз пояснює такі обмеження глобальним надлишком виробничих потужностей. Метою є захист європейських металургійних підприємств від дешевого імпорту. Квоти розподіляються між країнами на основі історичних обсягів торгівлі, наявності угод про вільну торгівлю та частки держави у постачанні конкретних видів сталі.

Окремою проблемою для української металургії є механізм вуглецевого коригування імпорту CBAM. Його остаточний режим почав діяти з 1 січня 2026 року та поширюється, зокрема, на залізо та сталь. Це означає, що європейські імпортери муситимуть купувати спеціальні сертифікати відповідно до обсягу викидів, утворених під час виробництва продукції.

Українські металурги просять Брюссель запровадити для України тимчасовий спеціальний режим або звільнити її від CBAM. Вони пояснюють, що через війну підприємства не мають достатніх ресурсів для масштабної модернізації та переходу на менш вуглецеве виробництво. Одночасна дія квот, мит та вуглецевих платежів може критично скоротити український експорт до ЄС.