В Охматдиті врятували 9-річного хлопчика з розривом судин мозку

Медикам НДСЛ «Охматдит» вдалося врятувати 9-річного Дмитрика, у якого стався гострий розрив судинної мальформації головного мозку з масивною гематомою. Завдяки комплексній триетапній хірургічній допомозі, унікальній методиці заморожування кістки черепа в кріобанку та подальшій краніопластиці дитину повністю повернули до повноцінного життя.

Історія порятунку почалася, коли хлопчику раптово стало зле під час відпочинку за містом на Київщині. Дмитрикові відмовила ліва частина тіла та зникло мовлення, що свідчило про критичний стан. Обстеження виявило гостре порушення мозкового кровообігу, і його негайно доправили до «Охматдиту».

Через стрімке зростання внутрішньочерепного тиску та загрозу незворотних ушкоджень мозку нейрохірурги терміново виконали декомпресивну трепанацію. Ця процедура полягала у видаленні фрагмента кістки черепа, щоб дати простір набряклому мозку. Видалену кістку відправили на збереження до кріобанку медичного закладу.

«Ми повинні не лише врятувати дитину, а максимально зберегти її якість життя. Велика гематома та набряк мозку створювали високий ризик стійких неврологічних порушень, тому нам потрібно було видалити частину кістки черепа, щоб зменшити тиск на мозок», — пояснив нейрохірург Павло Плавський.

Після стабілізації стану хлопчика до порятунку залучили фахівців відділення інтервенційної радіології «Охматдиту». Лікарі провели ендоваскулярну емболізацію: через стегнову артерію до мозку підвели мікрокатетер та заповнили мальформацію спеціальним матеріалом, ефективно перекривши патологічний кровотік. Важливо зазначити, що витратні матеріали для цієї складної операції, які не покриває пакет НСЗУ, допомогли придбати завдяки підтримці Дитячого Благодійного Фонду «Good DoNations».

Коли набряк мозку спав, нейрохірурги виконали краніопластику. Замість штучного імпланта хлопчику успішно повернули його власну кістку, збережену в кріобанку. Це дозволило досягти найкращого естетичного та функціонального результату.

На Дмитрика чекав тривалий та виснажливий курс відновлення за участю фахівців фізичної та реабілітаційної медицини. Він заново вчився ковтати, говорити та рухатися. Через трохи більше ніж три місяці після госпіталізації хлопчик вже самостійно ходить, вільно спілкується та продовжує планову реабілітацію, повертаючись до повноцінного життя.