У Києві вулицю Петра Запорожця перейменували на честь Чорних Запорожців

У Києві вулиця Петра Запорожця у Дніпровському районі змінила свою назву на честь Чорних Запорожців. Цим кроком місто вшановує легендарну еліту українського війська минулого та сучасності, водночас продовжуючи масштабну декомунізацію та дерусифікацію столичних топонімів.

Рішення, ухвалене Київрадою у 2024 році, стало частиною ширшої ініціативи. За останні роки Київрада підтримала перейменування майже 300 вулиць, провулків, проспектів та площ, чиї назви були пов’язані з країною-агресоркою та радянським минулим.

Вулиця, що понад 60 років носила ім’я соратника Леніна, має цікаву історію. Вона виникла у 1961 році внаслідок об’єднання двох старіших шляхів – Сухопутної та частини Ошитківської вулиць на Воскресенці. Спочатку об’єднана магістраль отримала ім’я академіка Володимира Вернадського, але вже за два роки, у 1963-му, її перейменували на честь радянського революціонера Петра Запорожця.

Петро Кузьмич Запорожець, представник радикальної інтелігенції кінця XIX століття, мав українське походження, проте його політична діяльність була повністю інтегрована в російський революційний рух. Як один із найближчих соратників Володимира Леніна, він брав участь у створенні петербурзького «Союзу боротьби за визволення робітничого класу» у 1897 році. Ця організація заклала фундамент для майбутньої комуністичної партії, яка принесла Україні окупацію, Голодомор та масові репресії.

Доля самого Запорожця була трагічною: заарештований у 1895 році, він провів у в’язниці близько півтора року, де у нього розвинувся важкий психічний розлад. Решту життя він провів у лікарнях, де у 1905 році завершився його життєвий шлях. Попри це, для радянської пропаганди він був зручним «мучеником», чиє ім’я десятиліттями підкреслювало ідеологічну єдність із російським центром.

Саме тому експертна комісія з найменувань при КМДА порекомендувала включити вулицю Петра Запорожця до переліку міських топонімів, що підлягають перейменуванню через зв’язок з пропагандою радянського комуністичного режиму.

«На думку істориків, це — акт відновлення історичної справедливості. Новий топонім повертає вулиці питомо український контекст та охоплює дві славетні епохи нашої боротьби», — йдеться у повідомленні.

Нова назва, Чорних Запорожців, вшановує насамперед Лицарів Армії УНР (1918–1920). Це легендарне формування, відоме як «чорношличники», було елітною кавалерією часів Перших визвольних змагань. Свій шлях підрозділ розпочав як кінна сотня 2-го Запорозького полку в Полтаві. Згодом дивізіон розгорнули в 1-й полк Чорних Запорожців під командуванням полковника Петра Дяченка. Вони стали найбільш боєздатною частиною українського війська, успішно протистоячи як більшовицьким, так і білогвардійським загонам.

Особливою рисою полку був унікальний однострій: козаки носили чорні жупани, шапки з довгими чорними шликами та традиційні «оселедці». Полкова знамено підсилювало цей суворий образ: на чорному стягу поруч із Тризубом було зображено череп із кістками та викарбувано гасло «Україна або смерть».

Найвищої слави полк зажив під час Першого Зимового походу — героїчного п’ятимісячного рейду тилами ворога. Навіть у критичних умовах «трикутника смерті» підрозділ зберігав монолітну структуру та високий бойовий дух.

Сьогодні ця мілітарна традиція офіційно відроджена у Збройних Силах України. Назва вулиці є прямою відсилкою до Героїв сучасності — 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Цей підрозділ став легендарним під час оборони Києва у 2022 році, зупинивши ворога на Броварському та Мощунському напрямках і захистивши столицю від сучасного втілення того самого агресора, з яким боролися їхні попередники століття тому. Наразі воїни бригади воюють на найгарячіших напрямах фронту.

Таким чином, перейменування вулиці стало майстерною «грою слів» із глибоким змістом. Місто залишило корінь «Запорожців», але докорінно змінило суть: від імені окремого російського марксиста до назви підрозділів українських лицарів. Цей міський топонім вшанував знакові сторінки нашої історії, де козацька відвага минулих часів поєднується з незламністю нинішніх захисників, які дарують нам право на вільне майбутнє.

Киянам не потрібно змінювати документи у разі перейменування вулиці.