У Києві відтворили найдавніший дзвін Десятинної церкви

Уперше за майже 800 років у Києві пролунав голос найдавнішого дзвона України – Десятинної церкви. Його унікальну реконструкцію презентували до 35-річчя незалежності країни. Відтворення стало можливим завдяки спільним зусиллям ГО Ukraine WOW, Національного музею історії України, а також фахівців з України, Нідерландів, Німеччини та Португалії, за підтримки компаній Київстар та Farmak.

Цей проєкт не лише повернув до життя історичний звук, а й відкрив можливість для українських шкіл отримати мініатюру відтвореного дзвона. Для цього необхідно заповнити спеціальну гугл-форму до 26 серпня включно.

Історія дзвона розпочалася наприкінці X століття, коли князь Володимир Великий заклав Десятинну церкву – перший кам’яний храм Русі. Її дзвони століттями скликали киян на богослужіння та сповіщали про важливі події, доки у 1240 році монгольська навала не зруйнувала храм, а дзвін було втрачено.

Пошуки тривали до 1937 року, коли видатний український археолог Теодосій Мовчанівський знайшов фрагмент дзвона під час розкопок. Тоді збереглося лише 60% його поверхні, без язика та кріплень. Відтоді артефакт зберігався як унікальний експонат у музейній колекції.

«Навесні 2026 року ми побачили фрагмент дзвона в колекції Національного музею історії України. Коли дізналися більше його історію, зрозуміли: перед нами справжня реліквія — свідчення тяглості української державності. Ми вирішили відтворити дзвін один в один — не лише форму, а й звучання. Фахівці з України, Нідерландів, Німеччини та Португалії об’єднали свої знання, технології та досвід, щоб виконати це завдання. Тепер ми можемо не тільки побачити, який вигляд мав дзвін Десятинної церкви, але й почути, як він звучав. Уперше за сотні років. Ми дуже вдячні Київстару та Farmak, без підтримки яких ця реконструкція була б неможлива», — розповіли співзасновниці Ukraine WOW Ярослава Гресь та Юлія Соловей.

Реконструкція розпочалася зі створення 3D-моделі музейного фрагмента для збереження кожної деталі. Потім за допомогою рентгенофлуоресцентного аналізу визначили хімічний склад бронзи, щоб створити повну цифрову модель дзвона, відновивши втрачені частини на основі збереженого фрагмента та історичних аналогів.

Наступним етапом стало комп’ютерне моделювання, що дозволило інженерам прорахувати поведінку металу під час удару та змоделювати поширення звукових коливань. Акустичний синтез дав змогу почути звучання майбутнього дзвона ще до його лиття, що допомогло перевірити й уточнити модель.

Проєкт об’єднав істориків, археологів, інженерів, акустиків та майстрів лиття з різних країн. Українські науковці працювали з археологічною знахідкою та історичними джерелами. Команда Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського під керівництвом декана факультету електроніки Сергія Найди виконала цифрову реставрацію, комп’ютерне моделювання та акустичне відтворення дзвона.

«Дуже важливо, що такий унікальний артефакт із колекції нашого музею був відтворений спільними зусиллями фахівців та партнерів. Відтепер цей дзвін матиме й церемоніальну функцію. Завдяки цьому проєкту та сучасним технологіям наша давня спадщина звучить із новою силою та новими сенсами. І разом із нею ми повертаємо імена тих дослідників, які її відкривали, вивчали й зберігали для нащадків. Серед них — Теодосій Мовчанівський, який у 1937 році знайшов фрагмент давньоруського дзвона, але вже наступного року був заарештований за сфабрикованими звинуваченнями та розстріляний. Сьогодні його ім’я знову звучить разом із цим дзвоном», — коментує Олена Земляна, директорка Національного музею історії України.

До проєкту також долучився німецький експерт із дзвонів Клаус Хаммер, який консультував дослідників. Музеї дзвонів у Німеччині — Westfälisches Glockenmuseum у Гешері та GlockenStadtMuseum в Апольді — надали наукові матеріали та допомогли зі скануванням аналогів язиків дзвонів IX–XIV століть. Важливим елементом стала корона давньоруського дзвона із Сахнівки на Черкащині, що зберігається в Національному музеї історії України.

Фінальне лиття відбулося на Королівській ливарні Royal Eijsbouts у Нідерландах – одному з провідних світових центрів дзвоноливарства, що відливав дзвони для численних історичних храмів Європи, зокрема для знаменитого Собору Паризької Богоматері. В результаті реконструкції отримано точну копію дзвона Десятинної церкви вагою 87,5 кг, зі складом сплаву, максимально наближеним до середньовічного.

«Дзвони — унікальні інструменти, адже вони можуть зберігати свої характеристики протягом століть. У нашому випадку ми працювали з фрагментом дзвона XII–XIII століття — надзвичайно рідкісним джерелом історичної та наукової інформації. Він дозволив нам дослідити форму дзвона, технологію його виготовлення, метал і, зрештою, відтворити його звучання. Сьогодні завдяки 3D-скануванню, аналізу металу та акустичним дослідженням ми можемо зробити те, що ще кілька років тому було практично неможливим: максимально точно відтворити профіль дзвона на основі фрагмента, підібрати сплав, близький до оригінального, і спрогнозувати його звучання. Для мене особливо важливо, що завдяки цій роботі ми повертаємо не просто звук дзвона, а звук, який колись чули люди в середньовічному Києві. Це найближче можливе звучання того, що мовчало майже 800 років. Для мене велика честь бути частиною роботи, яка допомагає зберегти українську культуру та спадщину для майбутніх поколінь», — розповів консультант проєкту Мігель Карвалью.

Уперше голос відтвореного дзвона пролунав 23 серпня для гостей молитовного сніданку. Важливо зазначити, що проєкт реалізовано без державного фінансування, завдяки Київстару, найбільшому оператору електронних комунікацій України, та Farmak, лідеру з виробництва лікарських засобів в Україні та провідному експортеру національної продукції на ринки понад 60 країн.

«Для нас важливо підтримувати ініціативи, які допомагають зберігати українську культурну спадщину і водночас відкривати її по-новому. Ми хочемо, щоб історію цього дзвона могли не лише побачити, а й почути якомога більше людей в Україні», — зазначив Олександр Комаров, президент компанії Київстар.

«Для нас це можливість повернути до життя частину нашої історії та зберегти її для майбутнього. Ми також створили 20 мініатюр дзвона, які подаруємо українським школам. Сподіваємося, що вони стануть частиною свята Першого дзвоника та допоможуть познайомити школярів з цією сторінкою української історії», — додав Володимир Костюк, генеральний директор Farmak.

Організатори оберуть 20 шкіл, які отримають мініатюри дзвона, 27 серпня за допомогою сервісу автоматичного жеребкування. Для участі необхідно заповнити гугл-форму до 26 серпня включно.