У Києві відкрилася виставка про давню Кудрявку та родину Мазюкевичів

У Києві відкрилася масштабна виставка «Передмістя у центрі міста», що розкриває маловідомі сторінки історії однієї з найдавніших київських локацій — Кудрявця. Експозиція, створена Музеєм «Садиба на Кудрявці» на основі чотирирічних архівних досліджень, повертає з небуття імена справжніх господарів будинку та розкриває трагічну долю родини Мазюкевичів.

Виставка представляє літописний Копирів кінець та охоплює території вздовж вулиць Кудрявської, Січових Стрільців, Бульварно-Кудрявської, Обсерваторної, а також Кудрявського і Вознесенського узвозів. Ці землі колись були великим передмістям за межами укріплень «Міста Ярослава».

Співкураторка виставки Ольга Король розповіла «Вечірньому Києву», що головною ідеєю було створити не тимчасову експозицію, а міцне підґрунтя для майбутнього.

«У нас було велике бажання зробити виставковий проєкт, що стане основою для постійної експозиції в майбутньому. Робота над цією виставкою триває всі чотири роки, відколи було змінено концепцію музею на Садибу на Кудрявці. Саме тоді почалося активне дослідження цієї місцевості, збір експонатів, копіювання документів та інтерв’ю з жителями», — зазначила Ольга Король.

Експозиція є результатом масштабної праці з архівними матеріалами та місцевими мешканцями. Проєкт реалізовано у співпраці з Віталієм Огієнком та Олександром Візерським, за підтримки Центрального державного архіву-музею літератури й мистецтва України та юридичної фірми «Ілляшев та Партнери».

Концепція першого поверху вибудувана навколо збірного образу дослідника-українофіла межі XIX–XX століть, який винаймає житло у реальних історичних постатей — родини Мазюкевичів, останніх приватних власників садиби.

«Щоб виставка була живою, ми додали цього героя, науковця, людини, яка б могла проживати тут понад 100 років тому і винаймати житло у реальних людей, Мазюкевичів. Адже самі приватні власники дійсно здавали кімнати в оренду», — пояснює співкураторка.

Через приватні зацікавлення цього персонажа глядач відкриває для себе Кудрявець у межах сучасних вулиць Кудрявської, Січових Стрільців, Бульварно-Кудрявської та навколишніх узвозів.

Перша зала присвячена найдавнішому періоду — літописному Копировому кінцю, що згадується з 1121 року. Завдяки інтерактивній мапі тут можна вивчити археологічні розкопки, де знайшли фундаменти чотирьох мурованих храмів XI–XIII століть. Серед легендарних знахідок — найбільший скарб монет князя Володимира зі 120 одиниць та Кудрявський скарб із 74 золотих прикрас, виявлений на Кудрявській, 10 у 1980-х роках.

Наступний блок показує архітектуру та урбаністику району періоду його розквіту наприкінці XIX століття. Представлені замальовки втрачених святинь, таких як Стрітенська чи Вознесенська церкви, а також історія Казенного лікеро-горілчаного заводу на Кудрявській, 16 — одного з перших великих проєктів архітектора Володимира Безсмертного. Штучний інтелект «оживив» старі світлини сусідніх вулиць, зокрема панораму Сінного ринку, що століттями існував під мурами Львівських воріт.

Більшість представлених світлин є копіями з фондів Музею історії міста Києва. Це пов’язано з музейною специфікою.

«Оригінальні фотографії швидко тьмяніють від світла, і максимальний термін їхнього експонування, який дозволяють фонди, становить усього два місяці», — наголошує кураторка.

Мультимедійна частина демонструє унікальні кадри з архівного фільму «Український рух» (1917–1919 років), де зафіксовано Акт Злуки, Михайла Грушевського та Євгена Коновальця. Це символічно, адже саме на нинішній вулиці Січових Стрільців розташовувалися казарми цього легендарного військового формування Армії УНР.

Документальна історія самої садиби на Кудрявській, 9 простежується з 1881 року, а сучасного вигляду вона набула у 1894 році завдяки проєкту архітектора Андрія Крауса.

У 1911 році садибу придбав юрист Павло Олександрович Мазюкевич. За рік, у 1912 році, він збудував поруч флігель у стилі українського архітектурного модерну, до створення якого, за переказами друзів родини, долучився сам Василь Кричевський. Сьогодні таких споруд у Києві залишилося лише чотири. Садиба діяла як прибутковий будинок, а сам власник з родиною скромно займав лише три кімнати.

Експозиція другого поверху розповідає глибоку і трагічну історію родини Мазюкевичів, що відображає долю всієї української інтелігенції XX століття. Куратори наголошують, що цей простір буде динамічним, з планами на змінні виставки, присвячені іншим видатним жителям Кудрявця. Наприклад, вже зібрані фонди лікаря-офтальмолога з Кудрявської, 10 та відомого художника, які теж мешкали на цій вулиці.

Наразі другий поверх повністю присвячений першим господарям. Павло Мазюкевич з 1908 року активно писав вірші українською мовою, публікувався у культових виданнях «Рада», «Літературно-науковий вісник», «Рідний край» та входив до київської «Просвіти». Під час революції він палко виступав у пресі за автокефалію української церкви, через що дослідники називають його «провісником» Томосу.

У буремному 1919 році Павло безслідно зник у жорнах радянської влади. Доля його єдиної доньки Дінори, що народилася у 1908 році та стала художницею-графіком, була сповнена втрат: її перший чоловік-пілот загинув у 30-х роках, перша дитина померла немовлям, а у 1943 році вагітною вона потрапила в нацистську облаву. Попри дві радянські фільтрації, Дінора завжди писала в анкетах «українка». Її син Павло, названий на честь зниклого батька, трагічно загинув у віці 10 років у піщаному кар’єрі.

Опинившись самотньою у єдиній кімнатці націоналізованого радянською владою батьківського флігеля, Дінора Мазюкевич здійснила неймовірне: протягом шести років на волонтерських засадах вона створювала з пап’є-маше величний масштабний макет Києва X–XIII століть. Макет, який згодом викупило Міністерство культури, сьогодні є перлиною експозиції Софії Київської.

Дінора померла у 1983 році, і на ній рід Мазюкевичів згас. Занедбаний будинок згодом відреставрували під Музей Олександра Пушкіна, створений на базі приватної колекції філолога, бібліофіла та дослідника книжкових знаків Якова Бердичевського. У 1987 році він передав місту своє унікальне зібрання «Пушкін і декабристи в Україні» з умовою відкриття музею поета. Постійна експозиція в садибі на Кудрявській, 9 працювала з 1999 по 2022 рік, розповідаючи про український період життя літератора, який, однак, ніколи не бував у цій будівлі.

Автентичні меблі та предмети міського побуту XIX — початку XX століття з колекції Бердичевського стали основою для оновленого закладу. З березня 2023 року локація отримала нову назву — Музей «Садиба на Кудрявці», який працює як філія Музею історії міста Києва та присвячений побуту киян позаминулого століття.

Нова виставка «Передмістя у центрі міста» — це відкриття справжнього генетичного коду історичної місцевості, що десятиліттями залишалася в тіні міфів.

Виставка «Передмістя у центрі міста»

• Коли: з середи по неділю з 11:00 до 17:00
• Де: Музей «Садиба на Кудрявці», вул. Кудрявська, 9.
• Вартість квитків: повний — 120 гривень, пільговий — 60 гривень.