У Києві показують відтворений дзвін Десятинної церкви: де і коли побачити

Один з найдавніших артефактів Русі, дзвін Десятинної церкви, відтворили та виставили на огляд у Києві. З 3 по 30 вересня біля Національного музею історії України кожен охочий може побачити цю історичну реліквію, яку втратили понад 780 років тому.

Проєкт реалізовано громадською організацією Ukraine WOW у співпраці з Національним музеєм історії України. Ініціативу підтримало Міністерство культури України, а також компанії Київстар та Farmak, завдяки яким проєкт обійшовся без державного фінансування.

Над відтворенням дзвона працювали дослідники з України, Нідерландів, Німеччини та Португалії. Сам дзвін відлили в Royal Eijsbouts — одній із найстаріших ливарень світу, що розташована в Нідерландах. Після 30 вересня реконструйований дзвін стане постійною частиною експозиції про Десятинну церкву.

Десятинна церква, закладена наприкінці X століття князем Володимиром Великим, стала першим кам’яним храмом Русі. Її дзвони протягом століть скликали киян, сповіщаючи про свята, небезпеки та важливі події. Проте у 1240 році, під час монгольської навали, храм було зруйновано, а дзвін вважався втраченим.

Історія артефакту продовжилася у 1937 році, коли видатний український археолог Теодосій Мовчанівський знайшов фрагмент дзвона під час розкопок. Тоді збереглося лише 60% його поверхні, тоді як язик та кріплення були відсутні. Відтоді фрагмент зберігався як унікальний експонат у музейній колекції.

Навесні 2026 року ми побачили фрагмент дзвона в колекції Національного музею історії України. Коли дізналися більше його історію, зрозуміли: перед нами справжня реліквія — свідчення тяглості української державності, — говорить співзасновниця Ukraine WOW Ярослава Гресь. — Ми вирішили відтворити дзвін один в один — не лише форму, а й звучання.

Реконструкція почалася зі створення 3D-моделі музейного фрагмента, що дозволило детально зафіксувати кожну його частину без ризику пошкодження оригіналу. Далі дослідники за допомогою рентгенофлуоресцентного аналізу визначили хімічний склад бронзи. Ці дані використали для створення повної цифрової моделі дзвона, відновлюючи втрачені частини на основі збереженої геометрії та історичних аналогів.

Наступним кроком стало комп’ютерне моделювання. Інженери розрахували, як поводитиметься метал під час удару, та змоделювали поширення звукових коливань. Акустичний синтез дав можливість почути звучання реконструйованого дзвона ще до його лиття, що дозволило перевірити й уточнити модель.

Дзвони — унікальні інструменти, адже вони можуть зберігати свої характеристики протягом століть, — каже консультант проєкту, співавтор одного з ключових наукових досліджень у сфері цифрової реконструкції історичних дзвонів «Звук бронзи» Мігель Карвалью. — У нашому випадку ми працювали з фрагментом дзвона XII–XIII століття — надзвичайно рідкісним джерелом історичної та наукової інформації. Він дозволив нам дослідити форму дзвона, технологію його виготовлення, метал і, зрештою, відтворити його звучання.

Цей масштабний проєкт став результатом тісної співпраці істориків, археологів, інженерів, акустиків та майстрів лиття з України, Німеччини, Нідерландів та Португалії. Українські науковці досліджували археологічну знахідку, історичні джерела та музейні колекції.

Наукова команда Національного музею історії України підготувала історичні матеріали про походження дзвона та обставини його виявлення. Команда Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського під керівництвом декана факультету електроніки Сергія Найди виконала цифрову реставрацію, комп’ютерне моделювання та акустичне відтворення дзвона.

До роботи долучився німецький експерт із дзвонів Клаус Хаммер, науковий директор Музею дзвонів колегіальної церкви в Герренберзі. Він надав команді історичні креслення та консультував щодо конструкції середньовічних дзвонів. Співпрацювали й інші німецькі музеї: Westfälisches Glockenmuseum у Гешері надав матеріали про конструкцію язиків дзвонів IX–XIII століть, а у GlockenStadtMuseum в Апольді провели 3D-сканування язиків дзвонів XIII та XIV століть.

Важливим елементом реконструкції став також фрагмент корони давньоруського дзвона із Сахнівки на Черкащині, який зберігається в Національному музеї історії України.

Фінальним етапом стало лиття дзвона на Королівській ливарні Royal Eijsbouts у Нідерландах. Це один із провідних центрів дзвоноливарства у світі, який відливав дзвони для багатьох історичних храмів Європи, зокрема для знаменитого Собору Паризької Богоматері.

У результаті кропіткої роботи створено точну копію дзвона Десятинної церкви. Його вага становить 87,5 кг, а склад сплаву максимально наближений до середньовічного.

Графік екскурсій:

• 4 вересня — 17:00
• 5 вересня — 15:30
• 6 вересня — 12:00, 15:30
• 11 вересня — 17:00
• 13 вересня — 12:00, 15:30

Після 30 вересня відтворений дзвін стане частиною постійної експозиції Національного музею історії України. Раніше «ВК» повідомляв, що цей дзвін відтворили до 35-річчя незалежності України, що відзначатиметься у 2026 році.