Студенти запропонували механізми вигнання Росії з ООН

Українські студенти запропонували нові, практичні механізми для виключення Росії з Організації Об’єднаних Націй та її Ради Безпеки. Ці ідеї стали результатом першого всеукраїнського конкурсу наукових есе, що відбувся нещодавно в Києві в межах міжнародної ініціативи #UnRussiaUN.

Метою конкурсу було знайти конкретні міжнародно-правові підходи, здатні позбавити країну-агресорку її незаконно окупованого місця в ООН. До фіналу змагання пробилися 14 найкращих учасників з різних регіонів України.

Протягом кількох днів фіналісти занурювалися в атмосферу великої політики. Вони відвідали Міністерство закордонних справ України та Дипломатичну академію імені Геннадія Удовенка, поспілкувалися з народними депутатами та чинними дипломатами. Крім того, студенти побували у Національному музеї історії України на виставці «Шлях героїв: пам’яті Симона Петлюри».

Захист наукових робіт відбувся перед авторитетним журі, до складу якого увійшли Надзвичайні і Повноважні Посли України, провідні науковці та експерти у сфері міжнародного права. Організатори наголосили, що головна цінність конкурсу — в абсолютній практичності запропонованих студентами рішень.

«Ми отримали чимало справді змістовних робіт, корисних не лише в академічному середовищі, а й у нашій практичній роботі. Особливо є цінним, що студенти запропонували такі підходи та аргументи щодо вигнання росії з незаконно окупованого місця СРСР в ООН, яких ми до цього взагалі не використовували»,

— зазначив Артем Миколайчук, голова правління Фундації Пилипа Орлика та співзасновник ініціативної групи #UnRussiaUN.

Директор Департаменту міжнародних організацій МЗС України Сергій Дворник підтримав цю думку, висловивши впевненість, що ідеї, закладені в есе, знайдуть реальне застосування в українській дипломатії.

Володимир Єльченко, керівник напряму досліджень з міжнародної політики Фундації Пилипа Орлика, Надзвичайний і Повноважний Посол України, звернув увагу на зміну світового контексту:

«Ще якихось п’ять-сім років тому сама тема виключення росії з ООН майже не обговорювалася, багато хто просто не вірив у реалістичність такого сценарію. А сьогодні ми бачимо студентів, які не просто знають про цю проблему, а пропонують конкретні механізми її вирішення».

Головний консультант Фундації, Надзвичайний і Повноважний Посол України Ігор Харченко додав, що подібні проєкти формують нове сміливе покоління, яке допоможе державі міцніше стояти на ногах у світі. Ректор Дипломатичної академії Ігор Осташ прямо зазначив, що вже бачить серед нинішніх фіналістів майбутніх колег для української дипломатичної служби.

Постійний представник України при ООН Андрій Мельник, звернувшись до учасників безпосередньо з Нью-Йорка, закликав до глибинного переосмислення проблеми:

«Я би дозволив собі переформулювати питання конкурсу: не „чи можна вигнати росію з ООН?“, а „як саме можна і треба це зробити?“. Це надзвичайно складне завдання, але якщо ми впевнені, що справедливість на нашому боці, то немає нічого неможливого».

Після тривалих захистів перед експертною комісією журі оголосило переможців:

• І місце та премію у 20 000 гривень здобула Софія Авдіюк, студентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У своїй роботі вона розібрала міжнародно-правову аномалію 1991 року, коли РФ самовільно проголосила себе державою-продовжувачем СРСР без передбаченої Статутом процедури вступу в Організацію. Софія наголосила, що розв’язана агресія повністю суперечить філософії ООН.
• ІІ місце та премію у 15 000 гривень посів Євген Костогризов, студент Національного університету «Києво-Могилянська академія». Його дослідження доводить, що для позбавлення Росії крісла необхідний збіг низки політичних та юридичних обставин, які Україна здатна формувати завдяки послідовній міжнародній адвокації.
• ІІІ місце розділили Руслана Кістечок зі Львівської політехніки та Катерина Опанасенко з Інституту міжнародних відносин КНУ. Руслана Кістечок акцентувала на обов’язку майбутніх державотворців захищати глобальні інституції від використання їх у корисних цілях агресорів. Катерина Опанасенко дослідила зіткнення теоретичного міжнародного права з інституційним егоїзмом великих держав та політичною реальністю.

Народний депутат України Ярослав Юрчишин, підсумовуючи спілкування з молоддю, підкреслив:

«Надзвичайно важливо, щоб студенти не жили у певних рамках, а намагалися змінити світ під своє бачення».

Організатори з Фундації Пилипа Орлика та ініціативи #UnRussiaUN переконані, що цей освітній проєкт заклав надійний фундамент для виховання нової еліти українських правників, які крок за кроком змінюватимуть ставлення міжнародної спільноти до перебування країни-терориста за столом цивілізованих націй.