«Стародавній Київ» оживає: Роман Маленков про рік трансформації заповідника

Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ», що протягом 39 років існував як «привид», активно відроджується. Його керівник Роман Маленков, який очолив установу у квітні 2025 року, розповів, як нова команда за рік зуміла оживити один із найбільших історико-архітектурних заповідників України, створити спільноту однодумців та запустити проєкти, що відкривають столицю заново.

Ідея заповідника, що охоплює 175 гектарів історичного Подолу та частини Верхнього міста, зародилася наприкінці 1970-х. На його території нараховується понад 400 об’єктів культурної спадщини — від археологічних шарів до 12 метрів глибиною із залишками храмів до монастирських комплексів XVII–XIX століть. У складі ДІАЗ діють Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря та Музей «Кам’яниця київського війта».

Роман Маленков, за його словами, зіткнувся з тим, що заповідник, будучи частиною бюджетної установи, вимагав планування всіх рішень на рік наперед. Проте, не все потребує значних коштів. Одним із перших кроків стало впорядкування території біля Поштового будиночку на Поштовій площі за допомогою активістів, звідки вивезли два великих самоскиди сміття.

Керівник заповідника був вражений занедбаністю території, яка виглядала гірше, ніж у багатьох провінційних містах України. Серед найбільших “заброшок” він виділив Гостинний двір, який місто прагне перетворити на культурний простір, проте поки він залишається на балансі Софії Київської.

Заповідник створили ще в 87-му році. Зараз він підпорядкований Київському науково-методичному центру охорони пам’яток — КНМЦ. З роками якось сталося, що ДІАЗ став рудиментом. Привидом, фактично. Ніде на території не було жодної інформаційної таблички, що це територія заповідника.

Маленков підкреслив, що статус заповідника накладає особливі вимоги на будь-які будівельні чи ремонтні роботи, що необхідно враховувати задля збереження культурної спадщини. До 40-річчя заповідника, яке відзначатиметься наступного року, планується встановити інформаційні таблички, які не лише позначатимуть територію, а й розповідатимуть про пам’ятки.

За три місяці нової команди ДІАЗ створив сучасний онлайн-ресурс та сторінку у Facebook, які стали одними з найповніших серед українських заповідників. Щодня публікуються нові матеріали, а інтерактивна карта допомагає досліджувати об’єкти. У червні відбувся перший науково-туристичний форум, що зібрав представників цифрових технологій, науки та туризму.

Серед розроблених туристичних маршрутів — «Головна вулиця Києва», що відтворює шлях Притисько-Микільської вулиці, яка до 1811 року була центральною артерією міста. Екскурсія, що триватиме близько чотирьох годин, відкриє маловідомі пам’ятки, зокрема Покровську церкву.

До 18 травня заплановано відкриття музейно-культурного простору «Стародавній Київ» у павільйоні навколо фундаментів надбрамної церкви Михайлівського Золотоверхого монастиря. Цей проєкт реалізовано за допомогою волонтерів та меценатів, зокрема, Миколи Віхарєва, який подарував 10 тонн гравію, та Володимира Гаврилова, власника заводу з виробництва фарби.

На території Михайлівського монастиря прагнуть повноцінно відновити Музей історії Михайлівського монастиря, експонати якого були спаковані для евакуації у 2022 році. Серед них — сланцева плита 10–12 століття з вершником-барельєфом. Також планують перетворити льох 1713 року на унікальний музейний підземний простір.

Активну участь у проєктах беруть кияни. Наприклад, на Замковій горі волонтери впорядкували могилу вояків Першого українського полку імені Богдана Хмельницького, які загинули від росіян у серпні 1917 року. Зараз це один з кращих оглядових майданчиків Києва.

Планується створення громадського простору на території музею Григорія Світлицького на вулиці Дегтярній, на Воздвиженці, за концепцією «мальовничих руїн». 16 травня о 10:00 там відбудеться толока. Ще один проєкт — екопростір пам’яті Самійла Кішки на Подолі біля дзвіниці церкви Миколи Доброго, який буде створений за результатами всеукраїнського архітектурного конкурсу із призовим фондом 30 тисяч гривень від ГО «Україна Інкогніта».

Проєкт «Втрачений Київ» відроджує пам’ять про знищену архітектурну спадщину. На Контрактовій площі вже встановлено два стенди на місці зруйнованого Богоявленського собору, найбільшого храму Подолу, збудованого Мазепою. Аудіогід до нього начитав Олег Скрипка. Наступним об’єктом стане Воскресенська церква на провулку Хорива, перші згадки про яку сягають XVI століття, з аудіогідом від Мишка Адамчака. Попередню згоду на участь дав Марко Галаневич із «ДахаБраха». До кінця року планують створити близько десятка об’єктів та встановити 33 інформаційні таблички з QR-кодами.

Прикладом зразкової реставрації слугує будинок на Андріївському узвозі 5/31, який з 1813 року має двохсотрічну історію і зараз оновлюється за кошти міської субвенції. Поруч планується облаштувати громадський простір з амфітеатром. Також еталонною називають реставрацію на Андріївському узвозі, 18, що відновлює справжню київську жовту цеглу. Проте, реконструкція будівлі на Андріївському узвозі 13-Б, відомої як «Кафе під Липою», була зупинена через судові позови та безпідставний галас, що відлякує інвесторів.

Роман Маленков вважає, що заповідник наповниться життям, коли люди, гуляючи Подолом, зупинятимуться біля табличок, скануватимуть QR-коди, а до льоху 1713 року стоятиме черга. А також, коли інвестори самі приходитимуть, бо «престижно відновити щось справжнє», і на 40-річчя заповідника не доведеться пояснювати, що він існує.