Поет Петро Засенко отримав «Знак Пошани» з нагоди 90-річчя

З нагоди свого 90-річного ювілею видатний поет-шістдесятник Петро Засенко отримав найвищу відзнаку від Київського міського голови – «Знак Пошани». Урочисте вшанування митця, який присвятив майже 70 років свого життя українській літературі та культурі, відбулося у Колонній залі Київської міської державної адміністрації.

Нагороду вручила заступниця голови КМДА, депутатка Київради (фракція УДАР) Ганна Старостенко. Вона наголосила на важливості вшанування людей, які все життя захищали українську культуру та право українців залишатися собою навіть у найскладніші часи репресій.

«Для нас надзвичайно приємно, що Петро Петрович обрав саме Київську мерію місцем свого творчого вечора та офіційного вшанування. Сьогодні, коли наша держава знову проходить через важкі випробування війною, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну українського слова, української культури та національної пам’яті. Саме такі люди, як Петро Засенко, десятиліттями берегли і захищали українську ідентичність тоді, коли за це можна було втратити роботу, можливість друкуватися чи навіть свободу», – зазначила Ганна Старостенко.

За її словами, особливе місце у творчій біографії Петра Засенка займає збірка «Князівство трав». У 1969 році радянська влада знищила весь надрукований тираж книги, а самого автора звинуватила у «націоналізмі». Поета було звільнено з роботи та фактично позбавлено можливості друкуватися. Проте ні цензура, ні переслідування не змогли змусити його зректися власних переконань.

Ганна Старостенко підкреслила, що Петро Засенко належить до покоління шістдесятників, яке стало моральним дороговказом для багатьох українців.

«Він був серед тих, хто в непрості радянські часи утверджував українську мову, українську історію та культуру. Його творчість більше ніж не лише література, а й приклад громадянської мужності. Тому наше завдання сьогодні не лише дякувати таким людям за життя, присвячене Україні, а й робити все можливе, щоб їхні твори читали, щоб про них знала молодь, щоб їхні імена залишалися живими у культурній пам’яті міста та держави», – наголосила заступниця голови КМДА.

У заході також взяв участь голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський. Він назвав покоління шістдесятників унікальним явищем в історії української культури, яке стало особливою формою інтелектуального та культурного спротиву в умовах радянського режиму.

«Покоління шістдесятників – це справді унікальна сторінка нашої історії. Це явище не лише в літературі, а й у кінематографі, театрі, образотворчому мистецтві. У час, коли Україна перебувала під потужним тиском радянської системи, саме ці люди змогли повернути українцям віру у власну культуру, мову та історію. Вони стали тими паростками, які проросли крізь випалену землю тоталітаризму», – зазначив Михайло Сидоржевський.

Він наголосив, що вплив шістдесятників значно виходив за межі літературного процесу та зрештою став одним із чинників формування незалежної України. За його словами, їхні книги, виступи та громадянська позиція поступово формували нове бачення України, яке згодом стало підґрунтям для державотворчих змін.

Михайло Сидоржевський окремо відзначив місце Петра Засенка серед найяскравіших представників покоління шістдесятників. Він навчався поруч із Василем Симоненком, Борисом Олійником, Миколою Вінграновським, Тамарою Коломієць та багатьма іншими видатними постатями української літератури. Голова Національної спілки письменників України також відзначив особливий стиль творчості ювіляра.

«Його поезія – тиха та із надзвичайно делікатною за інтонацією. Водночас у ній дуже чітко присутня громадянська позиція. Петро Петрович не потребує гучних лозунгів чи мітингової риторики. Його сила – у слові, образі, символі, підтексті. За кожним рядком відчувається любов до України, до рідної землі, до нашої культури, традиції та мови. Саме ці цінності сьогодні допомагають нам залишатися українцями та вистояти у боротьбі за власну державу», – зазначив він.

Окремо Михайло Сидоржевський нагадав про багаторічну дружбу Петра Засенка з Григором Тютюнником, підкресливши, що обох митців об’єднували відданість літературі, високі моральні принципи та виняткова вимогливість до художнього слова.

Після урочистої частини відбувся творчий вечір Петра Засенка, під час якого звучали його вірші та спогади про шлях, який він пройшов разом із українською літературою.