П’ять будинків Києва внесли у реєстр об’єктів культурної спадщини для захисту від знесення
Поділитися в
Копіювати посилання
У МКІП прийняли рішення внести до спеціального реєстру деякі столичні пам’ятки архітектури та історії.
МКІП та Український міжнародний інститут відновлення повідомили про те, що започатковують системну розробку облікових документацій.
До них вносять потенційно цінні пам’ятки, а також вписують їх до реєстру об’єктів культурної спадщини для захисту від знесення та радикальної перебудови.
Сьогодні Експертна комісія з питань обліку об’єктів культурної спадщини МКІП прийняла рішення про внесення до реєстру наступних будівель:
1. «Житловий будинок, 1899, в якому жили М.Анцифєров, О.Давидов, М.Пасiчник, С.Пекар, Перебував Г.Мачтет» за адресою: Десятинний провулок, 7 у Шевченківському районі м. Києва
2. «Будинок-пам’ятка історії» за адресою: Музейний провулок, 8(8-А) у Печерському районі м. Києва.
3. «Житловий будинок, в якому містилися правління Київського товариства фотографів-аматорів „Дагер“, управління Київської залоги Української Держави, штаби Збірного корпусу та Київської добровольчої дружини» за адресою: вулиця Прорізна, 23-А у Шевченківському районі м. Києва
4. «Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського» за адресою: Голосіївський проспект, 3 у Голосіївському районі м. Києва.
5. «Будинок меблів» за адресою: бульвар М. Міхновського (Дружби народів), 23 у Печерському районі м. Києва
Віталій Молочко, президент Українського міжнародного інституту відновлення, розповів про мотивацію сьогоднішнього рішення.
«Ми бачимо як бодай кожного місяця у процесі реконструкції зносяться історичні будівлі, яким не присвоєно статус пам’яток архітектури й це дійсно цінні приклади нашої культури, не надумані. Проблема полягає в тому, що громадськість дізнається про це тоді коли вже почалися якісь руйнування, а органи охорони потім розводять руками.», — написав він.
Відтак, внесення до реєстру об’єктів культурної спадщини, як пам’яток архітектури та історії певних будівель — приклад для всіх тих організацій, які кваліфікаційно спроможні розробляти таку документацію.
Це необхідно, щоб вирішити не тільки питання збереження цінних будівель, а й спірних.
