МОЗ: які ознаки психічних проблем у дітей помітити батькам
Поділитися в
Копіювати посилання
Діти та підлітки не завжди діляться з батьками своїми переживаннями чи проблемами, однак труднощі з психічним здоров’ям часто проявляються через помітні зміни у поведінці та настрої. Щоб допомогти батькам вчасно розпізнати ці ознаки, Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) назвало низку тривожних сигналів, на які варто звернути увагу.
Серед тривожних ознак, які виділило МОЗ, — пригнічений настрій, що триває понад два тижні. Також слід насторожитися, якщо дитина різко змінює свою поведінку у спілкуванні з близькими та однолітками, або ж починає прагнути усамітнення та ізоляції.
Іншими важливими маркерами є раптова втрата інтересу до улюблених занять, проблеми зі сном та помітні зміни харчової поведінки, що можуть супроводжуватися втратою або, навпаки, набором ваги. Додатково, труднощі з психічним здоров’ям можуть проявлятися як різкі перепади настрою, дратівливість, емоційні спалахи, а також погіршення пам’яті та концентрації.
Дитина також може почати гірше навчатися або регулярно скаржитися на фізичні симптоми, такі як головний біль чи біль у животі.
У МОЗ підкреслюють, що для вчасного виявлення проблеми критично важливо підтримувати довірливі стосунки з дитиною. Батькам радять бути поруч, уважно слухати дитину, не перебивати її та не поспішати з власними порадами.
Важливо також не знецінювати дитячі переживання. Замість фрази «нічого страшного» фахівці пропонують запитати: «Як я можу тебе зараз підтримати?». Крім того, варто активно цікавитися життям дитини, заохочувати її захоплення, заняття спортом, творчістю та спілкування з однолітками.
Окрему увагу МОЗ радить приділити стабільному розпорядку дня. Здорове харчування, регулярна фізична активність, достатній сон та фіксований час пробудження можуть значно допомогти у підтримці емоційного стану дитини.
Якщо ж тривожні ознаки не зникають або ситуація помітно погіршується, МОЗ рекомендує звернутися по допомогу до фахівців. Це може бути педіатр, психолог, психотерапевт або психіатр.
У випадку, коли дитина починає говорити про самоушкодження, смерть чи самогубство, професійна допомога необхідна негайно.