Масований удар по Лаврі: пошкоджено собор, вежу та музеї
Поділитися в
Копіювати посилання
У ніч на 15 червня Київ пережив чергову масовану ракетно-дронову атаку російських військ. Один із безпілотників влучив у територію Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», спричинивши значні руйнування.
Через ліквідацію наслідків обстрілу вхід до заповідника повністю зачинений для відвідувачів. Фахівці проводять невідкладні аварійно-рятувальні роботи, які триватимуть щонайменше до кінця тижня.
Внаслідок атаки найбільше постраждав Свято-Успенський собор – головна святиня заповідника. Пожежа, спричинена влучанням, призвела до руйнування близько 80% даху споруди.
Також суттєвих пошкоджень зазнала Башта Іоанна Кушника – оборонна споруда XVII–XVIII століть. Вибуховою хвилею з неї зірвало купол із хрестом.
Ударна хвиля завдала шкоди будівлям трьох провідних музейних інституцій, розташованих на території заповідника. Це Музей книги і друкарства України, Скарбниця Національного музею історії України та Національний музей декоративного мистецтва.
Попри руйнування, музейники повідомили найголовніше: всі співробітники живі, а унікальні історичні, сакральні та мистецькі колекції залишилися неушкодженими. Зараз фахівці разом із працівниками установ ліквідовують наслідки атаки, відновлюють пошкоджені фасади та вікна.
Генеральна директорка Національного музею історії України Олена Земляна розповіла, що у приміщенні Скарбниці вибуховою хвилею вибило вікна як у робочих кімнатах, так і в експозиційних залах. Проте найцінніші експонати не постраждали, оскільки їх напередодні убезпечили, а виставки розібрали. Руйнувань зазнали лише конструкції, що стояли ближче до вікон.
Наразі складаються документи для фіксації збитків. Оскільки будівля є пам’яткою національного значення, відновлювальні роботи потребують особливих процедур. Проте, за сприяння органів влади, їх обіцяють провести у максимально стислі терміни.
Музейники пообіцяли повідомити точну дату відновлення роботи та відкриття експозицій згодом.
Росіяни цілили у найбільш сакральну частину Успенського собору — вівтарну, — Максим Остапенко.
