Маріупольська лікарня в Києві: як лікарі з Донеччини відродили клініку

Війна забрала їхні домівки та лікарні, але не покликання: у Києві успішно працює багатопрофільна клініка, що об’єднала лікарів із Маріуполя, Покровська, Краматорська, Мирнограда та інших міст Донеччини. Ці медики, які пережили обстріли та втрати, тепер знову рятують життя, будуючи нову медицину в столиці.

Зруйновані будинки, обгорілі вулиці, загиблі люди — ці страшні кадри щоденної хроніки російсько-української війни для цих лікарів та їхніх пацієнтів стали особистим досвідом. Хтось виїжджав під обстрілами з Маріуполя, а хтось залишав Мирноград після влучання ракети у медичний заклад.

Попри все, замість опустити руки, медики почали все заново. Сьогодні у Києві, поблизу метро «Шулявська», працює державна лікарня, яка носить дуже символічну назву: «Обласна лікарня інтенсивного лікування міста Маріуполь».

Цей медичний заклад об’єднав кардіохірургів, нейрохірургів, онкологів, гастроентерологів, урологів, гінекологів та інших фахівців. Їх добре знають пацієнти ще з Донеччини, а сама назва міста Маріуполь під логотипом закладу є знаком непереможності та віри у повернення на звільнену українську землю.

«Лікарню зруйнував приліт, але ми врятували людей і обладнання»

Генеральна директорка «Обласної лікарні інтенсивного лікування міста Маріуполь» Катерина Вишнєвська поділилася з «Вечірнім Києвом» історією своєї релокації та становлення клініки у столиці.

«До переїзду я працювала в Мирнограді та очолювала інфекційну лікарню. 27 липня 2024 року стався „приліт“, який фактично зруйнував будівлю. На щастя, ще до цього ми встигли перевести пацієнтів до інших медичних закладів. Персонал також евакуювали, обладнання вдалося врятувати».

Пані Катерина обрала Київ, адже тут були можливості для вирішення житлових питань та продовження професійної діяльності. За її словами, люди, які все життя віддають медицині, не можуть просто зупинитися, тому потрібно було починати спочатку.

Лікарня фактично розпочала роботу у Києві ще у 2022 році. Спочатку це були амбулаторні консультації. «Ми поступово нарощували темпи, шукали колег, виходили з ними на зв’язок. Зараз маємо вже 66 лікарів, і майже всі вони раніше працювали на Донеччині», — розповіла генеральна директорка.

Команду формували крок за кроком, розшукуючи фахівців через знайомих та соціальні мережі — хтось був у Києві, хтось у Дніпрі, хтось за кордоном. Разом із лікарями почали повертатися й пацієнти, переважно переселенці, які цілеспрямовано шукали своїх колишніх спеціалістів.

«Люди дзвонили з різних куточків України: „Ми знайшли ваш номер“, „Ми лікувалися у вас у Маріуполі“, „Ми пам’ятаємо вас із Покровська“», — згадує Катерина Вишнєвська, підкреслюючи, що довіра пацієнтів — це те, що неможливо створити рекламними кампаніями.

Лікарі, які перевезли свій досвід з Донеччини у Київ

Клініка об’єднує унікальних спеціалістів, багато з яких пройшли не одну релокацію. Кардіохірурги, наприклад, ще у 2014 році залишили Донецьк, переїхали до Краматорська, де створювали нові відділення та розвивали кардіохірургію, а потім опинилися у Києві.

Нейрохірурги працювали спочатку в Донецьку, потім були евакуйовані до Лимана, а згодом переїхали до Києва. Серед них — Ігор Мітюшин, який виконує складні операції на хребті. У команді також працює ендоскопіст Євгеній Добров, уролог Едуард Костенко та лікарка-хіміотерапевтка Анна Водолазька з Маріуполя.

«Ми бачимо результат нашої роботи і не хочемо зупинятися. Наша місія — бути корисними людям. Ми самі пережили релокацію, тому добре розуміємо переселенців. Вони знають: тут їх зрозуміють і допоможуть», — пояснює Катерина Вишнєвська.

«Тут я відчула себе серед своїх»

Медична директорка з лікувальної частини Олена Павлуша до переїзду працювала у Мирноградській центральній міській лікарні. Після того, як бойові дії наблизилися до Мирнограда, вона приїхала до Києва наприкінці серпня 2024 року. Спочатку працювала у приватній клініці, але згодом приєдналася до команди Катерини Вишнєвської.

«Мене одразу підкупила атмосфера. Тут я відчула себе серед однодумців, серед своїх людей», — зазначає Олена Павлуша. Вона наголошує, що клініка приймає всіх пацієнтів без винятку: киян, мешканців області, людей з Дніпропетровщини. «Дуже добре працює „сарафанне радіо“», — додає вона.

«Ми можемо набагато більше»

Сьогодні клініка має дві сучасні операційні — кардіохірургічну та загальнохірургічну, де проводять операції нейрохірурги, онкохірурги, гінекологи, кардіохірурги та інші спеціалісти. Однак головною проблемою залишається нестача площ.

Олена Павлуша пояснює, що для такої багатопрофільної лікарні двох операційних недостатньо, а гнійна та чиста операційні мають бути розташовані окремо. Через це іноді доводиться відмовлятися від операцій, що могли б виконувати. Розширення площ значно збільшило б можливості лікарні та допомогло б більшій кількості пацієнтів.

Окрім стаціонарного лікування, лікарі проводять виїзні консультації у громадах Київської області та співпрацюють із лікарями первинної ланки.

«Я виїхав з Маріуполя з однією сумкою…»

Особливо емоційною виявилася розмова з Іваном Токмаковим, медичним директором консультативної поліклініки. До повномасштабного вторгнення він був завідувачем відділення у міській лікарні Маріуполя. 24 лютого 2022 року він прийшов на роботу і додому більше не повернувся.

«Я жив на лівому березі міста, а працював на правому. Дуже швидко стало неможливо дістатися додому. Ми залишилися в лікарні та допомагали пораненим. Заклад фактично став медичним хабом для всього району», — згадує Іван Токмаков.

Умови роботи ставали важчими не з кожним днем, а погодинно: не було світла, води, тепла, закінчувалися медикаменти. Іван Токмаков разом із колегами зміг виїхати з Маріуполя 17 березня. Він покинув місто лише з однією спортивною сумкою та документами, все інше залишилося там. Після двох місяців роботи на Волині він приєднався до релокованої команди медиків.

Стрес війни продовжує впливати на українців щодня

За словами Івана Токмакова, люди в Україні роками живуть у стресі, що впливає на весь організм і загострює багато захворювань. Особливо складною є ситуація для тих, хто довго перебував на окупованих територіях, не маючи доступу до ліків, нормального харчування та обстежень.

«Коли пацієнти приходять до нас, вони ніби повертаються додому. Це вже діє, як заспокійливий фактор», — зазначає Іван Токмаков. Близько 80% пацієнтів клініки — це маріупольці або мешканці інших окупованих територій. «Особливо приємно бачити людей, яких лікував ще в Маріуполі», — додає він.

Працюючи гастроентерологом та лікарем УЗД, Іван Токмаков наголошує на впливі хронічного стресу на фізичний стан через так звану вісь «мозок — кишківник — мозок». Загострення синдрому подразненого кишківника та інших захворювань є частим явищем.

Адаптація у Києві для Івана Токмакова була довгою і важкою: «Більше року адаптовувався. Було важко, хотілось додому… були думки про те, що треба повертатись додому. Але ж що там, вдома зараз? Останнім часом таких думок немає. Тут все довелось починати спочатку — життя з „нуля“».

Сьогодні «Обласна лікарня інтенсивного лікування міста Маріуполь» продовжує розвиватися, проводячи складні хірургічні втручання та консультації. Лікарі регулярно виїжджають у громади Київщини, надаючи допомогу місцевим жителям.

Головним досягненням тут вважають не кількість операцій чи обладнання. Катерина Вишнєвська підкреслює: «Ми самі переселенці. Ми знаємо, як це — залишити дім, втратити роботу, починати життя спочатку. Можливо, саме тому люди нам довіряють».

Іван Токмаков додає: «Часто до нас приходять пацієнти з Маріуполя чи інших міст Донеччини. Вони бачать знайомі обличчя, чують знайомі прізвища лікарів. І кажуть: „Наче додому повернулися“».

Можливо, саме в цьому і полягає справжня цінність цієї лікарні у Києві: вона лікує не лише хвороби, а й допомагає людям відновлювати відчуття опори у світі, який війна змусила будувати заново.