Київські дослідники оцифрували житло доби палеоліту на Черкащині

Цей унікальний об’єкт, що датується серединою 13 тисячоліття до н.е., зберігається in situ, тобто на місці своєї знахідки.

Цими вихідними, 15-16 березня 2025 року, команда Науково-дослідної лабораторії «Архаїка» спільно з кафедрою археології та музеєзнавства КНУ імені Тараса Шевченка здійснила оцифрування четвертої житлової конструкції Межиріцької пізньопалеолітичної стоянки в Черкаській області.

Для створення 3D-моделі використовували лазерне сканування, що дозволило з високою точністю зафіксувати геометрію конструкції. Фотограмметрія допомогла передати колірні характеристики об’єкта за допомогою серії фото, оброблених у спеціальному програмному забезпеченні, що переносять їх у 3D-простір.

Процес оцифрування пам’ятки. Фото надане організаторамиПроцес оцифрування пам’ятки. Фото надане організаторамиПроцес оцифрування пам’ятки. Фото надане організаторами

Ця технологія є базовою у роботі команди «Архаїки» й дозволяє створювати тривимірні моделі, які можна детально розглядати з усіх сторін.

Як зазначають дослідники, оцифрування таких об’єктів не лише допомагає вивчати їх детальніше, а й слугує засобом захисту інформації про пам’ятки від руйнації. Особливої актуальності це набуло під час війни, коли українська культурна спадщина потребує особливої уваги та збереження.

Межиріцьку стоянку досліджують понад 20 років. Фото надане організаторамиМежиріцьку стоянку досліджують понад 20 років. Фото надане організаторамиМежиріцьку стоянку досліджують понад 20 років. Фото надане організаторами

Межиріцьку стоянку відкрили у 1966 році. Вже понад 20 років її досліджує експедиція кафедри археології та музеєзнавства КНУ під керівництвом Павла Шидловського. За увесь час досліджень було знайдено чотири таких житла.

Перше з них було реконструйоване та експонується у Природничому музеї НАН України у Києві. Четверте житло було законсервоване та залишене зберігатися in situ на місці його знахідки — саме його й оцифровували в межах проєкту.

Процес оцифрування тривав два дні, а на його постобробку знадобиться ще близько тижня. Готову 3D-модель викладуть у відкритий доступ на платформі Sketchfab, а також на сторінках «Архаїки» у соціальних мережах Facebook та Instagram.

Проєкт реалізується в межах «Ukrainian Heritage Digitization and Dissemination Initiative» спільно з американською неурядовою організацією CyArk за підтримки Програми Фонду Посольства США та спрямований на збереження, популяризацію та наукове вивчення української культурної спадщини за допомогою сучасних цифрових технологій.

Читайте також:

• Нев’янучий квіт Трипілля: у столиці презентують виставку-присвяту Вікентію Хвойці. Свого часу цей науковець та дослідник пам’яток зробив неоціненний внесок у вивчення історії України від кам’яної доби до Середньовіччя та розвиток слов’янської археології.