Київ змінює енергосистему: як столиця готується до складної зими та «енергетичних островів»

Столиця України радикально змінює свій підхід до енергозабезпечення, роблячи ставку на децентралізовану модель «енергетичних островів». Це відповідь на масовані атаки росіян, які спричинили критичні втрати генерувальних потужностей енергетичної системи країни під час опалювального сезону 2025–2026 років.

Саме тоді ракетні удари по столичних ТЕЦ залишили більшість киян без тепла та електроенергії, а експерти припускають, що наступна зима може виявитися ще складнішою. Про те, як Київ готується до нового опалювального сезону, що відбувається з тарифами на проїзд та воду, та як місто захищає критичну інфраструктуру, розповів секретар постійної комісії Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу (фракція «Європейська Солідарність») Тарас Криворучко.

«СТОЛИЦЯ УВІЙДЕ В НОВИЙ ОПАЛЮВАЛЬНИЙ СЕЗОН БІЛЬШ ПІДГОТОВЛЕНОЮ І ЗАХИЩЕНОЮ, НІЖ РІК ТОМУ», — наголосив Тарас Криворучко.

За його словами, Київське ЖКГ працює в надзвичайно складних умовах: відновлює пошкоджену інфраструктуру, створює резервні джерела живлення та переходить до децентралізованої моделі. Для цього розроблено План енергостійкості Києва, на виконання якого міський бюджет виділить близько 20 мільярдів гривень. Додатково столиця розраховує залучити понад 37 мільярдів гривень від держави та міжнародних партнерів, зокрема через кредитну лінію ЄБРР. Перші 2 мільярди гривень уряд уже виділив на підготовку та захист критичної інфраструктури Києва.

Найбільшою проблемою залишаються наслідки російських атак. Усі ключові столичні теплоелектроцентралі зазнали суттєвих пошкоджень. Дарницьку ТЕЦ-4, яка пережила 5 атак балістичними ракетами та «шахедами», вже частково повернули до роботи для подачі гарячої води, проте загальний дефіцит потужності залишається величезним. ТЕЦ-5 на Видубичах також зазнала значних пошкоджень, хоча її вдалося втримати в робочому стані. Для її стабілізації та створення резервних систем теплопостачання місту потрібно близько 9 мільярдів гривень. Найбільш стабільна ситуація на ТЕЦ-6, яка забезпечує гарячою водою та електроенергією більшу частину Деснянського, Оболонського та Дніпровського районів.

Тарас Криворучко зазначив, що повернути київські теплоцентралі до довоєнного стану найближчими роками практично неможливо через масштаб руйнувань, високу вартість відновлення та дефіцит спеціалізованого обладнання, виготовлення якого триває від дев’яти місяців до двох років.

«ВЕЛИКІ ГЕНЕРУВАЛЬНІ ОБ’ЄКТИ ЗАЛИШАЮТЬСЯ ПРІОРИТЕТНИМИ ЦІЛЯМИ ДЛЯ ВОРОГА», — підкреслив депутат.

Тому Київ робить ставку на іншу модель енергетичної безпеки: паралельно з ремонтами активно розвивається мережа когенераційних установок, мобільних котелень та інших автономних джерел енергії. Уже введені в експлуатацію когенераційні установки загальною потужністю 40 мегават та дизельний комплекс потужністю 5 мегават для потреб водоканалу. Триває реалізація проєктів для розгортання додаткових 130 мегават. Київтеплоенерго також закуповує ще 10 мобільних котелень сумарною потужністю 300 мегават, яких вистачить для опалення приблизно 600 житлових будинків. Завершення постачання заплановане до кінця 2026 року.

Для захисту критичної інфраструктури місто працює у двох напрямках: посилення фізичного захисту від «шахедів» та уламків, а також створення резервних джерел енергопостачання. Із 2 мільярдів гривень, виділених урядом, 1,2 мільярда спрямують на захист енергетичних об’єктів, зокрема встановлення габіонів, залізобетонних конструкцій та протидронових сіток. Важливо також захищати комунікаційні «артерії», як-от водогони, які минулої зими призводили до зупинки ТЕЦ.

До підвищення енергостійкості можуть долучатися й мешканці. Для житлових будинків діють програми співфінансування енергоефективних заходів. У межах програми «70/30» на дахах київських багатоповерхівок встановили вже 45 сонячних електростанцій. Цього року місто підтримало 126 проєктів у 132 житлових будинках, збільшивши фінансування до 420 мільйонів гривень. Місто також компенсує до 75% вартості генераторів та інверторів для загальнобудинкових потреб, а для прибудинкових котелень фінансує 90% витрат.

«КИЇВ ПІДТРИМАВ ВСІ ПОДАНІ ЗАЯВКИ НА УЧАСТЬ У ПРОГРАМІ СПІВФІНАНСУВАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ЗАХОДІВ», — заявив Тарас Криворучко.

Окрім цього, функціонують програми співфінансування капітальних ремонтів, Фонд модернізації та розвитку житлового фонду Києва (Револьверний фонд) з безвідсотковими позиками, а також програми підтримки для новостворених ОСББ. Державні програми «СвітлоДім» та «ГрінДІМ» від Фонду енергоефективності також надають фінансову допомогу для забезпечення автономної роботи будинків та компенсації вартості сонячних станцій чи генераторів.

Ще однією гострою темою є можливе підвищення вартості проїзду в громадському транспорті з 15 липня. Проєкт КМДА передбачає зростання ціни разової поїздки з 8 до 30 гривень. Тарас Криворучко пояснив, що місто намагається зменшити майже 12-мільярдну дотацію транспортній галузі, щоб спрямувати більше коштів на відновлення енергетики.

«РІШЕННЯ ПРО ТАРИФ У 30 ГРИВЕНЬ ЗА ОДНУ ПОЇЗДКУ ПОКИ НЕ Є ОСТАТОЧНИМ», — зауважив депутат, додавши, що документ проходить регуляторні процедури.

Він висловив сподівання, що запланований тариф буде зменшений, можливо до 18-20 гривень, враховуючи суспільну реакцію (електронна петиція проти підвищення набрала 6 тисяч голосів за одну добу).

Тарифи на холодну воду та водовідведення також можуть бути переглянуті. Ціна кубометра води в Києві становить 30 гривень 38 копійок і не змінювалася з 2022 року. Однак вартість електроенергії для великих споживачів зросла з 3,5–5,5 гривні за кіловат-годину у 2022 році до 9–15 гривень (подекуди до 20 гривень) сьогодні. Додатково, реагенти для очищення води доводиться імпортувати, оскільки українські виробники були знищені обстрілами.

Проблема боргів населення за комунальні послуги також є надзвичайно серйозною. Загальна заборгованість громадян в Україні перевищила 101 мільярд гривень. У Києві сумарна заборгованість лише за тепло та воду станом на весну-літо 2026 року сягнула майже 7,5 мільярда гривень: понад 6,2 мільярда перед Київтеплоенерго та близько 1,2 мільярда перед Київводоканалом.

Після скасування частини воєнних обмежень у більшості регіонів знову можливе нарахування пені та штрафів, а комунальні підприємства ведуть претензійно-позовну роботу. Тарас Криворучко наголосив на необхідності комплексної державної та муніципальної політики, оскільки лише штрафами проблему не вирішити.

На позитивній ноті: «Київміськбуд» відновив будівництво на 11 із 24 будівельних майданчиків. Компанія запевняє, що 3775 родин отримають житло вже цього року, а ще 3800 сімей — протягом 2027 року. Це стало можливим завдяки докапіталізації холдингу Київрадою на 2,56 мільярда гривень, що дозволило відновити роботи на об’єктах із високим ступенем готовності (понад 80-90%).

Для повного відновлення роботи компанії необхідно ще близько 5 мільярдів гривень. Після докапіталізації понад 99% акцій компанії належить громаді Києва, що забезпечує постійний контроль Київради. До кінця цього року планується завершити 6 найбільш готових об’єктів, а у 2027 році — наступну чергу будівництва.