Кирилівка під окупацією: від мільйонів туристів до занепаду та тиску

Колись квітучий курорт на березі Азовського моря, селище Кирилівка на Запоріжжі, до 2022 року щосезону приймало до 2 мільйонів туристів з усієї України. Сьогодні ж, після російської окупації, його не впізнати: більшість мешканців, які жили за рахунок туристичного сезону, були змушені виїхати, а курорт занепадає.

Російські окупанти, які зайшли у Кирилівку у квітні 2022 року, почали відтискати бізнес у тих, хто не корився їхньому режиму. Бази відпочинку, залишені власниками, «націоналізували». Якщо до повномасштабного вторгнення в селищі працювали 500 баз відпочинку, то зараз, за даними Запорізького центру розслідувань, тут зареєстровано лише 55 юридичних осіб та 130 приватних підприємців.

Окупаційна влада звітує про лише 70 тисяч відвідувачів за сезон, що є мізерною часткою від колишніх показників. Основна категорія відпочивальників – це мешканці інших окупованих міст, таких як Мелітополь, Енергодар та Кам’янка-Дніпровська. Самі росіяни ж не поспішають їхати у прифронтове селище.

Попри це, Кирилівку активно рекламують під російськими прапорами. У центрі населеного пункту, біля будівлі міськради, українську візитівку переробили на “Кирилловка”, а відомий аквапарк на березі моря отримав назву “Російські Мальдіви”.

За даними сервісу Opendatabot, у Кирилівській територіальній громаді досі налічується 224 українські компанії. Це свідчить про те, що їхні власники або не встигли ліквідуватися через окупацію, або ж сподіваються на швидке повернення української влади. Багато баз відпочинку зачинені, не працюють, а на їхніх територіях панує безлад.

Окупаційна влада Мелітополя гучно заявляє про плани “облагородити” курорт та до 2027 року запустити рух пасажирських суден на берегах Кирилівки. Проте такі обіцянки, за словами місцевих, лунають перед кожним сезоном, а реалії залишаються незмінними – триває війна.

Влітку цього року до Кирилівки робили спроби переїжджати на більш тривалий час мешканці окупованого Мелітополя. Однак це не було пов’язано з туризмом, а з бажанням бути забезпеченими електроенергією, яку в їхньому місті постійно вимикають. Проте і тут вони стикалися з енергокризою та були вимушені користуватися генераторами, адже відключення зупиняють роботу аквапарку та залишають частину готелів без світла.

Окупація Кирилівки не обійшла стороною і місцеву владу. Міського голову Івана Малєєва викрали у квітні 2022 року, після того, як він відмовився від співпраці з росіянами та оприлюднив свою проукраїнську позицію. Протягом березня та квітня він залишався на робочому місці, але після заходу колони ворожої техніки його затримали.

Івана Малєєва спочатку утримували у Мелітополі в приміщенні колишнього МРЕВ, яке використовувалося як “комендатура”. Згодом, у травні, його вдруге затримали вже співробітники ФСБ на 25 діб. Його намагалися схилити до добровільної співпраці, вдавалися до побиття, морального тиску, тримали в одиночній камері без води та з забитим туалетом в антисанітарії. Після звільнення він виїхав до Запоріжжя.

У квітні 2024 року Президент України Володимир Зеленський створив Кирилівську селищну військову адміністрацію та призначив Івана Малєєва її начальником. Тим часом, навколо окупованої Кирилівки окупанти почали рити окопи та намагалися облаштувати військові позиції у прибережній зоні.