Культура Києва: відновлення, доступність та розвиток попри війну

Попри війну, культурне життя Києва не лише не завмирає, а й активно розвивається: місто відновлює пошкоджені заклади, модернізує бібліотеки, робить театри доступнішими та планує нові культурні простори. Про це розповів Сергій Анжияк, директор Департаменту культури КМДА, в інтерв’ю для спільного проєкту «Київ фм» та «Вечірнього Києва».

До кінця року Молодий театр може стати значно доступнішим для відвідувачів завдяки встановленню ліфта та облаштуванню автоматичної вхідної групи. Паралельно у столиці триває робота над створенням нового культурного кластера на базі кінотеатру «Загреб», який має стати сучасним громадським простором для мешканців Голосіївського району.

Близько 40 комунальних закладів культури зазнали пошкоджень

Якщо говорити про комунальні заклади культури, то найбільше в ніч на 25 травня постраждали театри «Мала опера», «Київська опера» та Київський академічний театр ляльок. Під удар також потрапили заклади Міністерства культури та інших відомств: Національний музей «Чорнобиль», Національна філармонія України, Національний художній музей України та Національна бібліотека імені Ярослава Мудрого.

Загалом від початку повномасштабної війни в Києві постраждали близько 40 закладів культури. Деякі установи, як Музей видатних діячів української культури та Музей Ханенків, мають кілька корпусів, що збільшує кількість пошкоджених будівель. Найбільше постраждав Національний музей «Чорнобиль», де є непоправні збитки.

Директор Департаменту культури КМДА наголосив, що попри численні пошкодження будівель, жоден музейний експонат чи людина не постраждали. Йдеться переважно про пошкоджені вікна, двері, фасади та окремі конструктивні елементи будівель. Наприклад, Музей Ханенків зазнав пошкодження даху, а фасадна частина Музею видатних діячів української культури на вулиці Жилянській відхилилася від основної конструкції більш ніж на п’ять сантиметрів.

За його словами, заклади, що постраждали 25 травня, ще перебувають у процесі відновлення. Місто виділяє кошти на їх ремонт у пріоритетному порядку. Проте, роботи потребують часу, оскільки вибухова хвиля може пошкодити несучі конструкції, тому перед ремонтом необхідне інструментальне обстеження.

Сучасна бібліотека – простір для громади

Сергій Анжияк зазначив, що позитивна динаміка сьогодні спостерігається майже за всіма культурними напрямками, окрім бібліотек, які в останні роки функціонували як укриття та пункти незламності. Проте і тут є позитивні тенденції: кількість зареєстрованих користувачів зростає. Якщо у 2023 році їх було близько 467 тисяч, то у 2025 році – вже понад 484 тисячі. Загалом з 2021 року бібліотеки залучили близько 40 тисяч нових користувачів.

Робота над трансформацією 139 комунальних бібліотек Києва у сучасні громадські простори розпочалася ще у 2017 році. Процес уповільнили пандемія та війна, але ідея не відкинута. Наразі вже проведено масштабну реновацію шести бібліотек переважно у спальних районах: на Троєщині, Нивках, у Святошинському районі, на Подолі та Лівобережжі.

Сьогодні бібліотеки – це не лише книжки. В них відбуваються зустрічі з письменниками, мовні курси, навчання комп’ютерної грамотності, освітні та культурні заходи, а в окремих – працюють театральні студії та дитячі вистави. Сучасна бібліотека – це насамперед простір для громади, який має відповідати потребам людей.

За рік кількість відвідувань столичних театрів збільшилася на 100 тисяч

Найбільше зростання відвідуваності демонструють театри. Порівнюючи показники 2025 та 2024 років, кількість відвідувань збільшилася майже на 100 тисяч. Це свідчить про суттєве зростання інтересу до театрального мистецтва. Позитивна динаміка є і в кінотеатрах: хоча кількість проданих квитків залишається стабільною, зростає загальна відвідуваність закладів, які переформатували роботу як культурні кластери. Цей показник перевищує 50 тисяч у 2025 році порівняно з 22 тисячами у попередні роки.

Вартість квитків до музеїв залишається доступною (у середньому близько 200 гривень, пільговий – 100 гривень). Безкоштовні дні відвідування – це світова практика, яка покликана зробити культурний продукт доступним для всіх, незалежно від рівня доходів. Більшість музеїв встановлюють один день на місяць для безкоштовного відвідування, що викликає великий інтерес киян.

До кінця року Молодий театр стане доступнішим

Доступність – це одна з найважливіших тем для культурної сфери. Вона стосується не лише людей з інвалідністю, а й літніх людей, батьків з візками, ветеранів, людей з тимчасовими травмами. Частина театрів і музеїв розташовані в історичних будівлях, але ситуація змінюється завдяки облаштуванню підйомників та інших рішень.

Один з найуспішніших проєктів реалізовано минулого року в Театрі на Лівому березі. Завдяки підтримці бізнесу, зокрема «ПриватБанку», там встановили ліфт, створили безбар’єрну вхідну групу, забезпечили доступ до обох сцен та облаштували спеціальні санітарні кімнати.

Цьогоріч плануємо реалізувати проєкт зі встановлення ліфта в Молодому театрі. Другим етапом стане облаштування автоматичної вхідної групи, щоб театр був повністю доступним для відвідувачів. Це непросте завдання, адже будівля є пам’яткою архітектури. Ми шукаємо рішення, які забезпечать доступність без шкоди для автентичного вигляду будівлі.

Робота над реновацією «Загреба» триває

Наприкінці минулого року Київрада виділила кошти на проєктування майбутнього культурного кластера «Загреб». Робота вже розпочалася, але проєкт складний через містобудівні обмеження. Неможливо змінювати геометричні параметри будівлі, тому необхідно знайти рішення, як зробити простір максимально функціональним в наявних межах. Сучасні будівельні норми також вимагають наявності укриття та паркування.

Ми бачимо «Загреб» не лише як культурний об’єкт, а як багатофункціональний громадський простір з культурними подіями, гуртками, освітніми активностями та іншими сервісами для мешканців району. Тривалий час були сподівання відновити його через інвестиційний конкурс, але інвестора не знайшли. Будівля втрачала функціональність через застарілі приміщення та проблеми з інженерними мережами. Тому місто вирішило реалізувати проєкт власними силами, активно залучаючи громаду та депутатку Київської міської ради Олесю Пинзеник.

Сергій Анжияк зазначив, що хоча сучасні культурні кластери, як «Краків», ще не з’явилися в кожному районі, місто має мережу будинків і палаців культури, які виконують важливу культурну функцію в Солом’янському, Голосіївському, Дарницькому, Деснянському, Дніпровському та Оболонському районах. Для міста важливо не лише створювати нові простори, а й зберігати існуючу культурну інфраструктуру, аби не втратити контроль над майданчиками та можливість реалізовувати власну культурну політику.

ТОП-3 вистави, які варто відвідати у червні

Директор Департаменту культури КМДА порекомендував стежити за щотижневим дайджестом культурних подій Києва. Серед конкретних рекомендацій на червень:

• прем’єра мюзиклу «Комахи» в Театрі оперети – цікавий проєкт з українською музикою;
• вистава «Хальт» в Театрі на Лівому березі, яка отримала Національну премію України імені Тараса Шевченка та мистецьку премію «Київ»;
• мюзикл «Патріот» у Київській опері – сучасний український проєкт, який знаходить відгук у глядачів.

Він підкреслив, що культура допомагає відволіктися від тривог, замислитися над життям або по-новому поглянути на історію своєї країни, краще зрозуміти себе і світ навколо.