Історія шкільної форми: від гімназій XIX століття до радянських парт

Звична для багатьох шкільна форма з білим верхом і темним низом, а також сукні з фартухами для дівчаток, має набагато глибшу історію, ніж здається. Всупереч поширеній думці, її витоки лежать не в радянському минулому, а значно раніше – у середині XIX століття.

Тоді гімназисти мусили носити мундири, які від військових відрізнялися лише дрібницями – кольором тканини, виглядом ґудзиків та нашивок. Вихованки інститутів шляхетних дівчат також мали суворо визначений дрес-код: прості сукні, доповнені фартухами. Для повсякденного носіння фартух був темним, а на свята – білим.

Саме за цим зразком у 1948 році спеціальну форму запровадили у радянських школах. Рішення пояснювалося потребою приділити особливу увагу всезагальній рівності у повоєнні роки, тож учнів вирішили одягнути в однаковий одяг.

Форма 1948 року мало чим відрізнялася від дореволюційної гімназійної: ті ж комірці, манжети та фартухи для дівчаток, і строгі курточки для хлопчиків. Часткова демократизація чоловічого костюма відбулася лише у 1960-ті роки, коли скасували кашкети з кокардою та пояси з масивними пряжками. Однак, зовнішній вигляд хлопчачої форми все одно наводив на думки про підготовку майбутніх захисників вітчизни.

Особливого догляду потребував вигляд шкільної форми з білими манжетами та фартухами, особливо для дівчаток. Щотижня білосніжні манжети та комірці доводилося знімати, прати, відпарювати та знову пришивати. Чорний фартух для щоденного використання, хоч і виглядав не дуже ефектно з коричневою сукнею, проте надійно захищав одяг від чорнильних плям. На святкові лінійки, наприклад, 1 вересня, одягали білий мереживний фартушок.

Сучасний погляд на одяг радянських школярок часто викликає асоціації з уніформою покоївок – та ж охайність, стриманість, темна сукня та білий фартух. Це, імовірно, було частиною виховання: з дитинства дівчаткам прищеплювали думку про акуратність та вміння стежити за своїм зовнішнім виглядом. Покоївок асоціювали з прибиранням, веденням господарства та акуратністю, але при цьому вони були майже непомітними. Так само скромними та працьовитими виховували й радянських дівчаток, майбутніх господинь і творців міцних осередків суспільства.