Інженер Олександр Кедрик: як його статті підвищують надійність енергосистеми
Поділитися в
Копіювати посилання
Український інженер Олександр Кедрик у лютому та березні 2026 року опублікував дві наукові статті, що детально описують, як підвищити надійність та швидкість виявлення аварій в енергосистемі України, яка працює за дефіциту потужності до 3,6 гігавата.
Ці наукові праці, що вийшли у провідних міжнародних виданнях, базуються на 12-річному практичному досвіді пана Кедрика у будівництві та модернізації об’єктів критичної інфраструктури України — від Дністровської ГАЕС до ділянки Київського метрополітену. Статті закріпили на папері його напрацювання.
Перша публікація, присвячена системі моніторингу енергомережі WAMS (Wide Area Monitoring System) як ключовому елементу інтеграції української енергосистеми до європейської мережі ENTSO-E, з’явилася у лютому 2026 року у 14-му томі International Journal of All Research Education and Scientific Methods.
Друга стаття, що вийшла у березні 2026 року у 10-му томі International Journal of Scientific Engineering and Science, зосереджена на модернізації релейного захисту підстанцій. Обидві роботи з різних боків розкривають єдину мету: як новітні технології дозволяють значно швидше виявляти аварійні процеси та підвищувати надійність енергосистеми.
WAMS, за словами Кедрика, отримує до 100 кадрів вимірювань за секунду, використовуючи синхрофазорні термінали GE Multilin N60 із програмою GE PhasorPoint, тоді як традиційна система SCADA оновлює телеметрію лише раз на 4-6 секунд. Ця колосальна різниця у швидкості дозволяє значно оперативніше реагувати на розвиток аварійних ситуацій.
На конкретних цифрах інженер демонструє, що така швидкість означає для мережі, яка працює на межі. У своїй статті він зазначає, що у 2024 році система WAMS запобігла щонайменше трьом каскадним відключенням мережі, а час виявлення аномалій скоротився до часток секунди. Крім того, розрахунки обґрунтували розширення лімітів комерційних перетоків до 2,1-2,2 гігавата.
«SCADA показує картину раз на чотири-шість секунд. За цей час аварія на підстанції вже розгортається по ланцюгу далі. Синхрофазорні вимірювання дають до ста кадрів на секунду. Це різниця між тим, щоб зреагувати на аварію, і тим, щоб побачити її початок», — пояснює Олександр Кедрик.
Друга стаття інженера фокусується на економічній вигоді. Перехід на цифрові інтелектуальні пристрої за стандартом IEC 61850 замість застарілих реле захисту й автоматики дозволяє знизити частоту та тривалість відключень (індикатори SAIFI/SAIDI) на 15-20%. Це також зменшує обсяг недовідпущеної енергії.
З урахуванням того, що у вересні 2025 року ринки ЄС переходять на 15-хвилинні інтервали розрахунку, цифровізація стає не лише технічним, а й значним фінансовим питанням. Запобігання годинному відключенню навантаження потужністю 100 МВт може зберегти приблизно 3,2-3,5 мільйона євро, виходячи з вартості недовідпущеного навантаження 32-35 тисяч євро за МВт·год.
Крім того, віртуалізація функцій релейного захисту знижує капітальні витрати на 20%, а витрати на подальші апгрейди скорочуються на 60%.
«Вони працювали, але в разі відмови змінювався весь блок цілком. Цифрове рішення дає змогу оновлювати функції без заміни обладнання. Для енергокомпанії це конкретні відсотки в бюджеті на модернізацію, які можна прорахувати заздалегідь», — зазначає експерт.
Методики, викладені в обох статтях Олександра Кедрика, універсальні. Їх можна застосовувати не тільки на українських підстанціях, а й у будь-якій енергомережі зі схожими проблемами, оскільки розрахунки за IEC 61850 та методика WAMS є переносними.
«Я завжди вважав, що складні проєкти потребують не лише професійних знань, а й готовності брати відповідальність за кінцевий результат. Саме тому моєю метою завжди було створити рішення, яке працюватиме надійно багато років», — підсумував Олександр Кедрик.