Інфляція та курс валют у вересні: прогноз українського банкіра

Україні загрожує пришвидшення темпів інфляції вже у вересні. Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, пояснює це подорожчанням пального, додатковими витратами бізнесу на енергетичну автономність, а також наслідками атак на інфраструктуру, які закладаються у собівартість товарів і послуг.

За його словами, річна інфляція може наблизитися до 10% у вересні. Саме тому рішення Національного банку України (НБУ) наприкінці липня підвищити облікову ставку до 15,5% стало дією “на випередження”. Регулятор намагається не допустити розпалення інфляційних та курсових “недуг” і водночас зберегти привабливість гривневих інструментів.

«Восени банки працюватимуть в умовах дещо дорожчих грошей та під впливом економічної невизначеності, — наголосив експерт. — Однак банківська система від початку повномасштабного вторгнення вже неодноразово доводила здатність досить швидко пристосовуватися до поточних обставин»

За оцінкою НБУ, до кінця року міжнародні резерви України можуть скласти до $70 млрд. Цей показник стане своєрідною гарантією відносного “спокою” на валютному ринку, принаймні у найближчий місяць ринок не очікує різких курсових стрибків.

Військові ризики для енергетики, логістики та паливної інфраструктури залишаються важливим фактором. Для бізнесу це означає додаткові витрати на резервне живлення, обладнання, складські потужності та перебудову логістичних маршрутів. Водночас це може підтримувати попит на банківське фінансування, передусім на кредити для енергетичної незалежності, модернізації та поповнення оборотного капіталу.

Ще одним викликом є тенденція до погіршення зовнішньоторговельного балансу. За січень-липень імпорт товарів становив $58,1 млрд, тоді як експорт лише $24,1 млрд. Це означає, що на кожен долар товарного експорту припадало близько $2,4 імпорту. Проблеми з морською логістикою можуть додатково обмежувати експортні надходження.

Проте, цей ризик значною мірою врівноважується міжнародною фінансовою підтримкою та значним обсягом міжнародних резервів. Це дає Нацбанку можливість утримувати валютний ринок у контрольованих межах “керованої гнучкості”.

Сергій Мамедов нагадав, що восени банки працюватимуть уже в умовах оновлених вимог до оцінки кредитного ризику та достатності капіталу. Це означатиме ще більшу увагу до якості позичальників та кредитних портфелів, але, за його словами, не стане перешкодою для подальшого розвитку кредитування.

Наразі в Україні працюють 59 банків з банківською ліцензією, а ринок депозитних і кредитних продуктів залишається досить насиченим. У відкритих фінансових каталогах представлені понад 20 банків і більш як 200 актуальних депозитних програм. Щонайменше 14 банків мають власні кредитні програми для населення та/або бізнесу, не обмежуючись державною підтримкою. В іпотечному кредитуванні за програмою “єОселя” працюють 10 банків, а в сегменті автокредитування – щонайменше 6 активних гравців.

Восени боротьба за вкладника може стати помітнішою. Банкам потрібен прогнозований гривневий ресурс, тому найбільша конкуренція, ймовірно, розгорнеться у сегменті строкових депозитів. При цьому важливими будуть не лише рівень ставок, а й терміни розміщення коштів, можливість поповнення вкладу, дострокового розірвання та додаткові бонуси.

На думку експерта, ситуація на валютному ринку залежатиме насамперед від здатності Нацбанку й надалі утримувати баланс між попитом та пропозицією валюти. Режим “керованої гнучкості” залишатиметься головним запобіжником від різких курсових змін, а ситуативні “перекоси” НБУ компенсуватиме валютними інтервенціями.

Банкір вважає, що попит на валюту підтримуватимуть імпортери енергоресурсів, пального та обладнання в рамках підготовки до осінньо-зимового сезону. Водночас на пропозицію валюти можуть тиснути менші експортні надходження та складнощі з морською логістикою.

«У вересні курс долара може перебувати в межах 45-45,8 грн/$, а євро — 51,5-53 грн/€, — прогнозує Сергій Мамедов. — Вересень може додати валютному ринку певної “курсової чутливості”, але навряд чи змінить саму систему його функціонування. Курсові коливання можуть стати помітнішими, однак за відсутності нових надзвичайних обставин вони залишатимуться контрольованими. Тому навіть наближення долара до верхньої межі прогнозного коридору не варто автоматично сприймати як ознаку валютної кризи»