Борги однофамільця з Одеси: житель Броварів не може оформити майно

Житель Броварів Павло Ганжа вже три роки змушений доводити, що не є боржником: через повного однофамільця з Одеси він не може оформити власне майно та страждає від обмежень. Проблеми родини, що виникли через плутанину в Єдиному реєстрі боржників, тривають з 2023 року.

Як розповіла дружина чоловіка, Леся Ганжа, родина з Київщини звернулася до державного реєстратора, щоб оформити нерухомість. Однак там їм повідомили, що юридичні дії неможливі, оскільки прізвище «світиться» в Єдиному реєстрі боржників, хоча жодних боргів родина ніколи не мала.

«Ми не можемо зрозуміти, у чому наша вина? Які ще борги? У нас боргів немає і не було ніколи взагалі», – обурено зазначила Леся Ганжа.

Згодом виявилося, що справжній боржник – Павло Андрійович Ганжа з Одеси. На його майно ще у 2012 році було накладено арешт. За інформацією юристів, початковий борг чоловіка становив понад 4 тисячі гривень, а зараз сягнув понад 200 тисяч гривень, продовжуючи зростати через непогашені кредити.

Складність ситуації полягає в тому, що Єдиний реєстр боржників, який веде Міністерство юстиції, містить лише прізвище, ім’я та по батькові боржника, але не вказує місце прописки, дату народження чи ідентифікаційний код. Це унеможливлює однозначну ідентифікацію особи та створює проблеми для повних однофамільців.

Щоб вирішити питання та мати змогу розпоряджатися своїм майном, Павло та Леся Ганжі звернулися до Броварського суду. Там їм порадили найняти адвоката та самостійно довести, що вони не є боржниками.

«Спочатку ми писали заяву до державного реєстратора, до виконавчої служби, – розповідає Леся Ганжа. – Однак дочекалися відповіді, що нічого нам допомогти не можуть. Тоді ми просили в суді, щоб нас визнали третьою стороною, що ми не маємо ніякого відношення до цього. І паспорти дали, і посвідки дали».

Справа щодо непорозуміння, що коштує родині грошей та нервів, була передана до Приморського районного суду міста Одеси, але й там її не вирішили. До Броварів надійшла ухвала з відмовою. Спроби видалити прізвище з Єдиного реєстру боржників також виявилися безуспішними. Судова тяганина та листування тривають вже три роки.

«Ми з 1961 року не змінювали місце проживання, – підкреслює Леся Ганжа. – І це ж війна йде. Моєму чоловікові 65 років, вже зріла людина, у нього не вистачає на це нервів. І ми не хочемо залишити дітям такий спадок».

Під час останнього звернення до суду в Броварах заяву родини відхилили, вказавши на 10 пунктів, які потрібно виправити. При цьому, як зазначають Ганжі, матеріальних вимог вони нікому не висували, лише просять офіційно підтвердити, що вони не є боржниками. Без довідки про відсутність боргів сім’я не може продати автомобіль, оформлений на чоловікові, або узаконити ділянки на подвір’ї, які розділили з сусідами.

«Ні один нотаріус не хоче з цим зв’язуватися. Кажуть, що вирішіть це питання, принесіть довідку, що це не ви боржник, а тоді приходьте. І так третій рік», – скаржиться Леся Ганжа.

Порада юриста

З огляду на подібні випадки, кореспондент звернувся до юристки Ірини Шевчук, волонтерки ГО «ЮрШтаб», яка запропонувала декілька варіантів дій для родини Ганжів:

• Отримати повну інформацію про виконавче провадження. Слід з’ясувати номер провадження, ПІБ боржника, орган ДВС/приватного виконавця, номер судової справи, підставу стягнення та дату відкриття.
• Зібрати докази, що Павло Ганжа та боржник є різними особами. Це можуть бути документи, що підтверджують місце прописки та право власності на нерухомість.
• Звернутися до Міністерства юстиції України з адвокатським запитом. Запит має стосуватися інформації з Єдиного реєстру боржників, щоб з’ясувати, які саме ідентифікаційні дані зазначені у виконавчому провадженні та чи належать вони чоловікові з Одеси, а не пану Павлу.
• Звернутися до державного або приватного виконавця із заявою. Після отримання відповіді від Мін’юсту, можна просити про зняття помилково накладеного арешту та усунення інших обмежень щодо майна.
• Перевірити підстави та строки дії арешту. Якщо провадження завершене, а виконавчий документ повернуто стягувачу (як у відповіді ДВС Одеси), виникає питання про законність подальшої дії арешту. Також важливо перевірити, чи не сплив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, який, згідно з ч. 5 ст. 37 та ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», становить три роки.
• Оскаржувати виконавче провадження. Якщо підтвердиться пропуск строку та відсутність законних підстав для продовження, можна вимагати закриття провадження та зняття арешту.
• Спробувати зняти арешт, посилаючись на рішення Верховного Суду України. Якщо арешт майна Павла Ганжі дійсно накладений і триває безстроково за відсутності виконавчого провадження та вимог стягувача, це може бути невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння майном. Юристка згадує правову позицію Касаційного цивільного суду № 932/5808/25 від 16.06.2026 року, де зазначено, що арешт не може бути накладений безстроково.
• Офіційно звернутися до виконавця з письмовим запитом. Слід вимагати зняття помилкового арешту з рахунків та майна на підставі ідентичності даних, додавши максимально повний пакет документів: копію постанови про арешт, персональні дані Павла Ганжі, постанову про закінчення провадження (якщо є), довідку від банку.
• Подати виконавцю заяву про помилковий арешт. Вона може бути у вільній формі, але повинна чітко вказувати на помилку (невідповідність персональних даних) та містити всі зібрані докази. Важливо мати підтвердження направлення заяви (поштове відправлення або відмітка про прийняття).
• Оскаржувати відмову або ігнорування виконавця. У разі відмови чи затягування часу, слід звертатися зі скаргою до керівника органу ДВС або офісу приватного виконавця, а також до Міністерства юстиції, надаючи всі факти та копії документів.