Прапор Незалежності: 1000 копій історичного стяга рятують життя

Прапор, який 35 років тому занесли до зали Верховної Ради України як символ проголошення Незалежності, отримав нове життя. У серпні 2026 року громадська організація Ukraine WOW разом із фондом «Повернись живим» відтворили цей історичний стяг у тисячі копій, щоб він не лише нагадував про здобуту свободу, а й допомагав її боронити, рятуючи життя наших захисників.

Історія цього полотна вражає. У радянські часи за демонстрацію українського прапора переслідував КДБ, а тканину потрібних кольорів спецслужби вилучали з магазинів. Тому прапор, таємно пошитий активістами Народного Руху, був блакитним, а не синім, і мав довжину 7 метрів 34 сантиметри – стільки вдалося знайти тканини.

Саме його 24 серпня 1991 року, о 21:04, група народних депутатів на чолі з В’ячеславом Чорноволом та Іваном Зайцем внесла до сесійної зали парламенту. Цей момент зафіксований на документальних кадрах, які знає кожен українець.

Тисяча копій прапора, відтворених у 2026 році, мають такий самий колір і розмір, як оригінал. Кожен із них отримав свій унікальний номер. До кожного прапора додається листівка, власноруч підписана Іваном Зайцем, одним із батьків-засновників сучасної української держави.

Отримати історичний прапор можна за благодійну пожертву в розмірі 40 тисяч гривень на сайті ukrainewow.org/prapor-nezalezhnosti. Усі зібрані кошти підуть на закупівлю наземних роботизованих комплексів (НРК) для Сил оборони України.

«Я пам’ятаю цей день до дрібниць, — говорить Іван Заєць. — Ми чули, як тисячі голосів під парламентом скандували: “Не-за-леж-ність, не-за-леж-ність!”. Початково за пропозицією Голови Верховної Ради Леоніда Кравчука в пленарну залу мали внести прапор, який був на танку під час путчу у Москві. Але коли я вийшов на площу перед парламентом, то його годі було відшукати в морі синьо-жовтих прапорів. Мене притягував великий блакитно-жовтий прапор, який люди цілий день тримали в руках. Вони надіялися побачити його над куполом будівлі парламенту як вісника появи нової української держави. У мене вже був досвід, правда невдалий, внесення в залу синьо-жовтого прапора 1 жовтня 1990 року, за день до початку голодування студентів. Тож ми взяли цей великий блакитно-жовтий прапор і понесли його в залу. Потім ми співали “Червону калину”. Я відчував велику гордість, бо мені випала нагода бути серед засновників держави. Таке трапляється, мабуть, раз на тисячу років. І ми цю нагоду не змарнували. Це було велике щастя ― стати прапороносцем цієї держави. Ми — щасливе покоління, бо бачимо результат своєї діяльності, свого служіння народові: самостійну українську державу — Україну».

Про цінність цього прапора та його нову місію висловилися й сучасники. Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук нагадав про евакуацію стяга 24 лютого 2022 року:

«24 серпня 1991 року блакитно-жовтий прапор був урочисто внесений до Верховної Ради. А 24 лютого 2022 року, на превеликий жаль, уперше в нашій сучасній історії його довелося евакуювати з парламенту, — говорить Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. — До початку квітня 2022 року він був у моєму наплічнику і залишався з нами доти, доки російські війська не були відкинуті за межі Київської області. Тоді прапор повернувся на своє чільне місце у Верховній Раді України. І там він залишиться назавжди. Прапор Незалежності, безумовно, є одним із найважливіших символів нашої держави. І я радий, що завдяки цьому проєкту він зможе послужити ще одній важливій меті — рятувати життя наших військових на фронті та об’єднувати людей у любові до України».

Керівник Апарату Верховної Ради України Вячеслав Штучний наголосив на важливості ініціативи:

«Дуже символічно, що точна копія прапора, який 35 років тому став свідком народження незалежної України, тепер допомагатиме тим, хто її захищає. Сьогодні серед захисників України є і наші колеги. Тому для нас цей проєкт має особливе значення. Нам важливо підтримати ініціативу, яка поєднує нашу історію із сьогоднішньою боротьбою за Україну», — зазначив Вячеслав Штучний.

Співзасновниці ГО Ukraine WOW Ярослава Гресь та Юлія Соловей поділилися деталями створення тисячі копій історичного стяга:

«Ми були дуже зворушені, коли його поміряли: 7 метрів 34 сантиметри завдовжки. Цей нестандартний розмір нагадує, як складно було не те що пошити прапор, а навіть знайти тканину потрібного кольору. Для тисячі прапорів нам знадобилося 26 кілометрів полотна та більш ніж 2000 годин роботи. Над кожною копією працювали четверо людей. І кожному Іван Заєць, жива легененда, підписав листівку. Ми віримо, що з цією тисячею прапорів люди отримають трохи віри й сили, які так потрібні, щоб рухатися далі. Якщо в 1991-му українцям вдалося перемогти імперію зла і здобути незалежність, коли в це не вірив ніхто у світі, то і нам вдасться вистояти сьогодні. Ми щиро вдячні тим, хто повірив у цю ідею і допоміг втілити її в життя: Акордбанку, Новій пошті, Тарасу Панасенку та Анатолію Редеру», — коментують Ярослава Гресь та Юлія Соловей.

Фонд «Повернись живим» спрямує благодійні внески на закупівлю наземних роботизованих комплексів для Сил оборони України. Ці НРК використовуватимуться для евакуації поранених, а також доставлення необхідних речей — медикаментів, провізії, боєприпасів — у найнебезпечніші ділянки фронту.

Олег Карпенко, заступник директора фонду «Повернись живим», пояснив критичну важливість НРК на фронті:

«Наземні роботизовані комплекси виконують найризикованіші завдання замість військових, медиків і водіїв. Наприклад, там, де один НРК може перевезти до 500 кілограмів вантажу за дві години без ризику для життя військових, потрібно 25 людей, які муситимуть перебувати у зоні ураження FPV-дронів, і значно більше часу. Саме тому потреба фронту в таких комплексах сьогодні надзвичайно велика, а забезпечення ними війська та підготовка операторів є одним із пріоритетних напрямів роботи фонду», — коментує Олег Карпенко.

Долучитися до збору та отримати частинку історії можна за посиланням: ukrainewow.org/prapor-nezalezhnosti.