Зеленський підписав указ про оновлення Лаври до тисячоліття
Поділитися в
Копіювати посилання
Президент Володимир Зеленський підписав указ про відзначення тисячоліття Києво-Печерської лаври, ініціювавши масштабну програму оновлення десятків культурних пам’яток та музейних колекцій протягом наступних 25 років.
Цей документ, який має забезпечити збереження однієї з найдавніших українських святинь, був підписаний під час урочистостей з нагоди 30-ї річниці Конституції України. Про це повідомили в Офісі Президента.
Володимир Зеленський наголосив, що Росія завдала ударів по 740 релігійних спорудах України. Серед них і Києво-Печерська лавра та Успенський собор, які постраждали 15 червня від російських дронів.
“Черговий удар, черговий прояв їхнього нутра і водночас черговий доказ того, що згуртованість українців — найбільша сила. В ту ніч наша Лавра вистояла завдяки нашим людям,” — сказав Володимир Зеленський.
Глава держави підкреслив, що Києво-Печерська лавра є гордістю та однією з найдавніших святинь християнського світу, яка була бастіоном православ’я Східної Європи. Він зазначив, що Лавра була джерелом розвитку української історії, освіти, науки, мистецтва, іконопису, книгодруку, медицини та формування національної ідентичності ще в часи, коли Москви не існувало.
Цього року, у серпні, на Успіння Пресвятої Богородиці, Києво-Печерській лаврі виповниться 975 років з моменту її заснування.
“Це особливий рубіж, бо зміниться лише одне покоління — і українці на цій землі будуть відзначати тисячоліття Лаври. Наша національна святиня наряду з Софією, Спасо-Преображенським собором Чернігова та іншими багатьма свідками Київської Русі тисячолітнього існування — усе це разом остаточно фіксує факт, що коріння українців на цій землі неосяжне, міцне, своє,” — зазначив Володимир Зеленський.
Згідно з указом, Україна зустріне тисячоліття Лаври гідно: протягом 25 років планують оновити та забезпечити збереження десятків пам’яток культури, музейних колекцій та споруд Лаври.
Києво-Печерську лавру заснували у 1051 році преподобні Антоній і Феодосій Печерські. Вона стала першим великим осередком чернечої традиції на українських землях та одним із найдавніших постійних духовних центрів Європи.
У Лаврі зародилось українське літописання, адже саме тут Нестор Літописець створив «Повість временних літ». Преподобний Аліпій Печерський заклав основи українського іконопису. З Лаврою пов’язані розвиток української освіти й підґрунтя для виникнення Києво-Могилянської академії, а також згуртування провідних політичних, військових та культурних сил України.
На території Києво-Печерської лаври зосереджено майже 140 пам’яток. У 1990 році її, разом із Софійським собором, внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. До слова, того ж дня під час урочистостей у Лаврі відкрили погруддя пам’ятника Івану Мазепі.
