Збитки понад 500 млн грн: наслідки атаки РФ на Лавру та інші культурні об’єкти Києва

Російські війська завдали понад 500 мільйонів гривень збитків українській культурній спадщині під час масованої атаки на Київ у ніч з 14 на 15 червня.

Наслідки руйнувань, які охопили Києво-Печерську лавру, «Мистецький арсенал» та Кіностудію Довженка, були оприлюднені під час брифінгу 16 червня на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». За оцінками фахівців, відновлення Лаври може тривати близько двох років.

Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики та міністерка культури України Тетяна Бережна наголосила, що це була одна з наймасштабніших атак на українську культуру за час повномасштабної війни.

«У ніч з 14 на 15 червня відбулася одна з найбільш масштабних атак на українську культуру та культурну спадщину. Було зруйновано або пошкоджено 13 пам’яток культури в різних частинах України — у Києві, Львові та Харкові», — сказала вона.

Тетяна Бережна зазначила, що, на щастя, ніхто не постраждав і музейні експонати вдалося вберегти.

Директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко повідомив, що Успенський собор зазнав серйозних пошкоджень даху. Проте завдяки швидким діям рятувальників його вдалося врятувати від загоряння 25-метрового іконостасу — найбільшого в Україні.

«Пошкоджено понад 80% даху. Але найголовніше — ми не допустили проникнення вогню всередину собору. Якби загорівся іконостас, врятувати його було б практично неможливо», — наголосив Остапенко.

Окрім собору, постраждали ще 17 об’єктів Лаври, зокрема Скарбниця Національного музею історії України, Музей книги і друкарства України та Національна історична бібліотека України. Загалом від вибухів постраждали 19 об’єктів комплексу, багато з яких є пам’ятками XII–XIX століть під охороною ЮНЕСКО.

За словами Остапенка, близько п’ятої ранку територію Лаври атакував ще один російський дрон. Він зачепив Кушнірську башту і впав поблизу «Мистецького арсеналу», спричинивши там пожежу.

Попередні збитки тільки по Лаврі перевищують 500 мільйонів гривень, і ця сума ще зростатиме. Незважаючи на пошкодження, заповідник не планують повністю закривати для відвідувачів, а богослужіння в Успенському соборі сподіваються відновити за кілька місяців. Найближчими днями над собором встановлять тимчасове захисне укриття.

Максим Остапенко також згадав, що другий дрон зачепив конструкцію хреста, що, можливо, змінило його траєкторію та врятувало рятувальників, які працювали біля собору. Керівник заповідника додав, що влучання припало на дах у східній, вівтарній частині храму, і через особливості конструкції покрівлі вогонь швидко поширився внутрішніми порожнинами.

Для відновлення пам’ятки є креслення 1990-х років та 3D-сканування лаврських споруд, зроблені перед повномасштабним вторгненням. Щодо ситуації з УПЦ МП, Остапенко повідомив, що судовий процес триває, а заповідник зараз зосереджений насамперед на захисті та збереженні пам’яток.

Генеральна директорка «Мистецького Арсеналу» Олеся Островська-Люта розповіла, що дрон вибухнув безпосередньо на даху будівлі, пошкодивши близько двох тисяч квадратних метрів покрівлі та горищних приміщень. Рятувальники, які вже працювали неподалік, швидко почали гасіння вогню.

«Удар відбувся рівно в тому самому місці, де у 1941 році стався вибух будівлі Арсеналу. Це викликає справді моторошні відчуття», — сказала вона.

Музейна колекція та виставкові експонати «Мистецького Арсеналу» не постраждали. Орієнтовні збитки оцінюються у десятки мільйонів гривень. Островська-Люта висловила надію відновити покрівлю до зими та повернутися до програмної діяльності вже влітку, адже частина приміщень залишилася цілою.

Національна кіностудія імені Олександра Довженка зазнала подвійного удару ракетами, повідомив генеральний директор Андрій Дончик. Перша ракета вибухнула між кіностудією та житловим комплексом, пошкодивши близько 300 вікон центрального корпусу — історичної будівлі, якій наступного року виповниться 100 років.

Значно серйознішим було друге влучання, яке повністю знищило костюмерний фонд.

«У сховищі зберігалися близько 100 тисяч костюмів, створених для фільмів різних років, а також близько трьох мільйонів одиниць реквізиту — взуття, головних уборів, елементів одягу та інших предметів», — розповів Дончик.

На щастя, вдалося врятувати архів кіноплівок, що містить близько 600 фільмів, багато з яких досі не оцифровані. Кіностудія планує завершити основні відновлювальні роботи до зими і продовжить приймати відвідувачів, розповідаючи під час екскурсій і про наслідки російської агресії.

Незважаючи на величезні втрати, всі культурні інституції налаштовані на відновлення та продовження своєї діяльності, доводячи, що українська культурна спадщина вистоїть.