Російський удар по Дніпру понівечив легендарну Брянську церкву

Дніпро пережило масовану російську атаку в ніч на 15 червня, внаслідок якої ворог понівечив не лише промислові об’єкти та освітні заклади, а й легендарну Брянську церкву – унікальну пам’ятку архітектури національного значення.

Як повідомив очільник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа, ворожі удари призвели до госпіталізації 64-річного чоловіка. Крім того, пошкоджень зазнало промислове підприємство, будівля коледжу, а також вибито вікна у школі.

Найбільш дошкульним для культурної спадщини міста стало істотне пошкодження Будинку органної та камерної музики, який історично відомий як Брянська церква. Ця архітектурна перлина Дніпра отримала нові, глибокі шрами від уламків та вибухової хвилі.

Історія цієї святині, яка стала черговою мішенню окупантів, вражає. Брянська церква була останнім за часом відкриття храмом дореволюційного Катеринослава (нині Дніпро). Її будівництво розпочалося у 1913 році на честь 300-річчя династії Романових.

Керівництво тодішнього гігантського «Брянського заводу» вирішило звести розкішний собор на честь святого покровителя царя – Миколи Мирлікійського. Кошти на будівництво збирали «всім миром»: завод виділив 170 тисяч рублів, а робітники зібрали ще 400 тисяч.

Храм будували 28 місяців і освятили у 1915 році. Споруда унікальна своїм поєднанням пишного бароко та стриманого неокласицизму. До її створення були причетні яскраві постаті: зовнішній вигляд проєктував архітектор Георгій Туровець, а розкішний 18-метровий іконостас створив Євстафій Костянтинович.

Для своєї доби будівля була надсучасною: її звели з надміцної шлакової цегли, а колони й перекриття зробили із залізобетону. Саме ця інженерна міцність дозволила собору вистояти крізь десятиліття.

Однак Брянська церква функціонувала як культова споруда лише 14 років. У лютому 1929 року радянська влада її закрила. Згодом будівля занепадала, її перетворили на експозиційну залу, де розміщували виставку металу, а пізніше там діяли Будинок піонерів, спортивна школа та склад.

У 1970-х роках пам’ятку взагалі планували знести, але її дивом врятувала фантастична акустика. Тоді заступниця голови міськвиконкому Зоя Суміна запропонувала переобладнати споруду під органний зал.

У 1987 році будівля отримала нове життя: тут встановили унікальний 12-тонний німецький орган фірми «Sauer» на 2074 труби, який згодом внесли до каталогів ЮНЕСКО. Оскільки оригінальні інтер’єри комуністи знищили, стіни розписали у світському стилі – образами муз та видатних композиторів.

У нинішньому злочині Кремля криється цинічний парадокс: для сучасного російського агресора не має значення культурна спадщина – навіть та, що пов’язана з його власною імперською історією. Храм, який будували як «царський дарунок» до ювілею династії Романових, безжально розстріляла російська ракета.

Цей удар вкотре доводить, що тези Москви про «захист православної спадщини» є лише ширмою для нищення України. Столітні стіни, які пережили радянське богоборство та Другу світову війну, зазнали руйнувань від тих, хто намагається стерти нашу ідентичність.

Наразі фахівці з’ясовують, чи неушкоджений унікальний німецький орган всередині будівлі.