Київ: фотовиставка до 120-річчя «Вечірнього Києва» відкрилася

У Києві відкрилася масштабна фотовиставка, присвячена 120-річчю видання «Вечірній Київ». Експозиція, що поєднала архівні шпальти, історичні світлини та сучасні документальні кадри, простежує не лише історію медіа, а й життя столиці протягом понад століття.

Відкриття відбулося 10 червня у Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка. Виставка охоплює періоди цензури, репресій, відбудови, великих історичних зламів, здобуття Незалежності, революцій, а тепер і повномасштабної війни.

Історія «Вечірнього Києва» розпочалася 6 січня 1906 року з «Вечірньої газети». Її перший випуск майже повністю знищили через висвітлення революційних подій у Російській імперії. Видання відродилося у 1913 році, виходячи до 1917 року. За даними дослідника Михайла Кальницького, у період Національно-визвольних змагань існувало щонайменше чотири споріднені за назвою газети.

Під назвою «Вечірній Київ» газета знову з’явилася 1 березня 1927 року. Незважаючи на радянський тоталітаризм, редакція дозволяла собі доволі вільний вибір тем, публікуючи критичні рецензії та твори письменників. Це призвело до невдоволення влади та закриття видання.

У 1951 році «Вечірній Київ» відновив роботу, став повністю україномовним та отримав статус офіційної преси Київської міськради. Газета виходила шість разів на тиждень, досягаючи тиражів у пів мільйона примірників. У 1958 році видання знову зазнало тиску, але продовжувало виходити, ставши «зберігачем міської пам’яті» крізь цензуру та боротьбу.

Заступниця голови КМДА, депутатка КМР (фракція «УДАР») Ганна Старостенко підкреслила важливу роль «Вечірки» у період здобуття Незалежності України, зокрема у висвітленні Революції на граніті. Вона нагадала, що випуск газети після проголошення Незалежності починався словами:

«Боже великий, єдиний, нам Україну храни…»

«Саме «Вечірній Київ» висвітлював події, які сьогодні вже стали історією. Це і кінець Російської імперії, і період Національно-визвольних змагань, і здобуття Незалежності України. У 2027 році буде 100 років відтоді, як «Вечірній Київ» став друкованим виданням місцевого самоврядування — Київської міської ради. Медіа трансформуються разом з історичними процесами… У центрі всіх публікацій і подій у «Вечірньому Києві» завжди була людина. І це дуже цінно», — зазначила Ганна Старостенко.

Директорка департаменту суспільних комунікацій КМДА, депутатка КМР (фракція «УДАР») Олеся Зубрицька наголосила, що тяглість історії «Вечірнього Києва» демонструє зв’язок епох, а журналісти виступають «зв’язківцями» у цьому процесі.

«Справжня місія журналістів — працювати заради правди і довіри суспільства, фіксувати важливі події, свідками яких ми є, а також зберігати пам’ять і передавати її майбутнім поколінням. На прикладі «Вечірнього Києва» ми бачимо, що справжня журналістика, попри цензуру, репресії, війни і зміну епох, живе та відроджується», — сказала Олеся Зубрицька.

«Вечірній Київ» був одним з перших, хто повідомляв про ключові події. Наприклад, про Чорнобильську катастрофу видання написало через два дні, коротким повідомленням, хоча радянська влада ретельно приховувала масштаби трагедії. Через два роки вийшло інтерв’ю з академіком Леонідом Ільїним «Діагноз після Чорнобиля», де він сміливіше говорив про наслідки.

У 1988 році газета вперше розкрила правду про масові поховання у Биківнянському лісі під Києвом, які приписувалися німцям, але насправді були справою рук НКВС. Журналісти Олександр Швець («Таємниця Дарницької трагедії») та Юрій Прилюк («Хіба тільки Биківня?») стали одними з перших у СРСР, хто опублікував цю засекречену інформацію.

У Незалежній Україні «Вечірній Київ» залишався найпопулярнішим виданням столиці. Проте, 29 листопада 2018 року, за рішенням Київради, вийшов останній друкований випуск газети через зміни у законодавстві.

З 2024 року друкована версія «Вечірнього Києва» виходить як столичний медіапроєкт Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, тоді як щоденну новинну роботу продовжує цифрове видання.

В.о. директора КП «Київінформ» Євген Лопушинський, до структури якого входить інтернет-видання, назвав 120-річчя «Вечірки» хвилюючою подією. Він зазначив, що гасло видання:

«Ми були і залишаємося першими»

залишається актуальним для сайту, який є лідером за охопленням у Києві.

Головна редакторка інтернет-видання Олена Петришин підкреслила важливість усвідомлення відповідальності цифрового медіа перед майбутньою пам’яттю про місто.

«120 років для медіа — це не тільки історія, а й довіра, яку потрібно щодня підтверджувати», — зазначила вона.

В.о. ректора Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Олександр Турунцев згадав особливу традицію газети друкувати близькі та важливі для киян речі.

«Без «Вечірки» історії Києва немає», — наголосив він, вітаючи успішну колаборацію сайту та друкованої версії, яку видає університет.

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко назвав «Вечірній Київ» сильним брендом, що має довіру киян. Він відзначив трансформацію видання у «журналістську лабораторію» завдяки співпраці з університетом Грінченка, що забезпечує майбутнє бренду.

Під час відкриття виставки низка журналістів, працівників видання та викладачів університету Грінченка отримали подяки Київського міського голови Віталія Кличка за сумлінну працю.

Окремою частиною експозиції стала фотосерія «Тому я тут» студента університету Грінченка Андрія Хотькова. Це його особиста відповідь на питання, чому він залишився в Україні під час великої війни. Світлини, зроблені у 2025–2026 роках у Дружківці, Слов’янську та Києві, включають кадри після масованих російських обстрілів столиці. Ці роботи доповнюють історичну експозицію сучасним свідченням війни, фіксуючи події, що стануть частиною майбутньої пам’яті.