Київські посадовці відчули бар’єри: як керівники КП оцінили доступність міста

Керівники комунальних підприємств Києва занурились у світ незрячих, аби на власному досвіді відчути, з якими труднощами щодня стикаються люди з інвалідністю під час пересування містом. Головною метою стало не проведення чергової офіційної події, а формування глибшого розуміння потреб.

У межах Національного тижня безбар’єрності Департамент транспортної інфраструктури КМДА разом із керівниками столичних комунальних підприємств відвідали Музей у темряві «Третя після опівночі». Учасники пройшли екскурсію в абсолютній темряві, щоб краще зрозуміти досвід людей із порушеннями зору та поглянути на питання безбар’єрності не лише через нормативи, а й через особисті відчуття.

«Хотілося дати емоцію. Щоб люди не просто виконували доручення щодо безбар’єрності, а й розуміли, для кого і для чого вони це роблять», — розповів журналістам «Вечірнього Києва» заступник директора Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Роман Лелюк.

У заході взяли участь керівники КП «Київпастранс», «Київський метрополітен», «Центр організації дорожнього руху», комунальної корпорації «Київавтодор», а також керівники всіх шляхово-експлуатаційних управлінь (ШЕУ) районів столиці.

Після екскурсії представники Департаменту та підпорядкованих підприємств провели відкриту дискусію з директоркою музею та незрячими гідами. Обговорювалися основні бар’єри, з якими щодня стикаються люди з інвалідністю. Йшлося не лише про масштабні інфраструктурні рішення, а й про деталі, що часто залишаються непомітними для більшості киян: колір тактильної плитки, таблички шрифтом Брайля, наклейки на скляних дверях, озвучення маршрутів і станцій.

Детально про це розповіла гідеса музею Тетяна Антоненко, яка має порушення зору.

«Насправді бар’єрів є дуже багато. Це заокруглені пішохідні переходи, антипаркувальні стовпчики, місцями неправильно встановлена тактильна плитка та низка інших», — зазначила Тетяна Антоненко.

За її словами, одним із вдалих прикладів безбар’єрного маршруту в столиці є територія біля обласної лікарні на вулицях Загорівській та Академіка Ромоданова. Там людина може безпечно пересуватися навіть тоді, коли вперше потрапила в цю місцевість. Водночас у Києві залишається чимало локацій, які досі потребують змін.

Як розповів Роман Лелюк, створення безбар’єрного середовища є одним із головних пріоритетів роботи департаменту та комунальних підприємств у 2026 році. Місто врахувало пропозиції структурних підрозділів, громадськості та районних адміністрацій щодо точок, які мають стати безбар’єрними.

«Йдеться не лише про лікарні чи реабілітаційні центри. Люди з інвалідністю хочуть ходити в театри, на пляжі, у торгові центри, займатися спортом і користуватися всією інфраструктурою міста», — зазначив Роман Лелюк.

У межах роботи над безбар’єрністю в Києві продовжують облаштовувати тактильну навігацію на станціях метро та замінювати двері відповідно до норм доступності. Також цього року планують облаштувати озвучення більш ніж на 60 світлофорах. Місто закуповує новий громадський транспорт, адаптований для маломобільних груп населення, а до кінця року в усьому наземному транспорті мають забезпечити зовнішнє озвучення маршрутів.

«ШЕУ районів сьогодні працюють над пониженням бордюрів та облаштуванням переходів, поступово наближаючи міську інфраструктуру до сучасних стандартів доступності. Але дуже важливо, що ми не робимо це виключно „кабінетно“ чи лише за нормативами. Усі рішення обов’язково обговорюємо з громадськістю, профільними організаціями та людьми, які щодня користуються цією інфраструктурою», — наголосив Роман Лелюк.

Окремо під час зустрічі говорили про підготовку водіїв громадського транспорту до комунікації з людьми з інвалідністю. Торік Департамент транспортної інфраструктури спільно з громадською організацією «Група активної реабілітації» провів навчання для 1500 водіїв «Київпастрансу». Тренінги тривали кілька місяців і включали як теоретичну, так і практичну частини.

«Одна справа — читати сухі інструкції, а інша — поспілкуватися з людьми, для яких ми це робимо. Саме тому такі практичні тренінги дали водіям набагато глибше розуміння», — пояснив посадовець.

Питання доступності та створення безбар’єрного середовища є важливими не лише для наземного громадського транспорту, а й для метрополітену. Минулого року майже 10 тисяч людей скористалися послугою супроводу в метрополітені. Переважно це люди на кріслах колісних, але також послугою користуються люди з порушеннями зору.

Водночас у Департаменті визнають: однією з головних проблем у сфері безбар’єрності залишається нестача сертифікованих експертів, які могли б професійно оцінювати інфраструктурні рішення. Саме тому, пояснює Роман Лелюк, міська влада намагається постійно залучати до обговорень громадські організації та людей, які безпосередньо користуються міською інфраструктурою.

У Департаменті транспортної інфраструктури наголошують, що такі зустрічі потрібні не «для галочки», а для того, щоб фахівці краще розуміли реальний досвід людей з інвалідністю та враховували його під час змін міського простору.