Опитування у Києві: українська мова домінує в класі, але не на перервах
Поділитися в
Копіювати посилання
Українська мова впевнено звучить у класах, але поки що не завоювала шкільні коридори та дружні посиденьки. Масштабне опитування серед учнів 8–12 класів у Києві виявило “ефект перерви”: українська домінує у навчальному процесі, але не повною мірою стала мовою неформального спілкування школярів.
Результати дослідження презентували під час пресконференції у Київінформ пресцентрі. Опитування провели постійна комісія Київської міської ради з питань освіти і науки, молоді та спорту спільно з Київською міською молодіжною радою при Київській міській раді. У ньому взяли участь 6 712 учнів столичних шкіл.
За даними опитування, 95% вчителів під час уроків спілкуються переважно або виключно українською мовою. Це свідчить про повну україномовність формального навчального процесу в столиці. Однак ситуація суттєво змінюється після дзвінка: 32,3% школярів спілкуються переважно або лише російською на перервах, а 33,3% — у дружньому середовищі поза школою.
Учасники дослідження назвали це “ефектом перерви” чи “ефектом дзвінка”. Він проявляється, коли українська мова підтримується правилами уроку, але втрачає позиції у неформальному спілкуванні та побуті.
«Українська виграла в класі, але ще не виграла коридори закладів освіти. Вона є мовою підручника, але ще не завжди є мовою перерви, жарту, дружби та неформальної розмови», — наголосила під час презентації секретар Київської міської молодіжної ради при Київській міській раді Софія Руданецька.
Окрему увагу приділили проблемі мовної непослідовності дорослих у школі. Частина педагогів використовує українську на уроках, але переходить на російську або двомовний формат у позаурочному спілкуванні. Це створює для підлітків відчуття подвійних стандартів.
«Учнів відштовхує не українська мова. Учнів відштовхує фальш. Коли українська звучить лише „для уроку“ або „для офіційної ситуації“, а в живому спілкуванні дорослі повертаються до російської, це підриває довіру до мовної політики», — зазначив голова постійної комісії Київської міської ради з питань освіти і науки, молоді та спорту Вадим Васильчук.
Серед основних бар’єрів для переходу на українську школярі назвали звичку спілкуватися іншою мовою — 62,6%, російськомовне сімейне середовище — 46,7%, а також відсутність україномовного середовища — 37%.
Цифровий простір також є зоною ризику. Лише 16,3% школярів свідомо уникають російськомовного контенту в TikTok та Instagram Reels, тоді як 30,1% готові підписуватися на російськомовних авторів, якщо контент видається цікавим.
Водночас, дослідження демонструє позитивну динаміку: 36,8% учнів повідомили, що останнім часом стали більше використовувати українську, і лише 3,2% — що частіше використовують російську. Молодь не відмовляється від української: 57,4% учнів хотіли б додатково вдосконалювати її, а понад половина скористалася б безкоштовними онлайн-курсами. Проте 55,2% школярів не знають про існуючі мовні курси та платформи у Києві.
Учасники пресконференції підкреслили: Києву необхідна не лише політика вивчення української мови, а насамперед політика створення цілісного україномовного середовища у щоденному житті молоді. Це стосується перерв, шкільних медіа, спортивних подій, молодіжних просторів та цифрового контенту.
Серед запропонованих напрямів — підтримка україномовного молодіжного контенту, розвиток шкільних медіа, дебатних клубів, подкастів, волонтерських і творчих ініціатив українською мовою, а також посилення мовної послідовності педагогів у повсякденному спілкуванні.
«Українську не можна утвердити лише лекціями, бібліотеками і курсами. Її можна утвердити тоді, коли нею зручно, цікаво, престижно і природно користуватися щодня», — підсумував голова Молодіжної ради при Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації Марк Селезньов.
