«Цінності»: виставка ювелірної пластики від шаблі до «Джавеліна» у Музеї війни

Від козацької шаблі до сучасних «Джавелінів», втілені в дорогоцінних матеріалах та навіть уламках російської зброї – така унікальна колекція камерних скульптур була представлена в Музеї війни. Виставка «Цінності», створена в умовах повномасштабного вторгнення, розкрила засадничі поняття української ідентичності.

Проєкт став результатом співпраці Національного музею історії України у Другій світовій війні та ювелірного Дому «Лобортас». Експозиція тривала у головному корпусі закладу протягом квітня-травня 2026 року, об’єднавши скульптурні композиції малої пластики. Вони поєднували історичну пам’ять, національні архетипи та досвід сучасної війни в єдиному художньому просторі.

Витончена мова сучасної скульптури та ювелірної майстерності допомогла розкрити складні філософські орієнтири. У дорогоцінних матеріалах втілилися ключові для української ідентичності поняття: воля, гідність, пам’ять, відповідальність, тяглість традиції та здатність до спротиву.

Дмитро Гайнетдінов, заступник генерального директора з наукової роботи Музею, наголосив, що задум майстерно поєднує мистецьку складову з історичним кодом українців, прямо говорячи про нашу стійкість.

«Ці твори є свідченням спадкоємності між Україною, що бореться сьогодні, і попередніми поколіннями наших співвітчизників. Роботи майстрів, представлені на виставці, формують уявлення про майбутнє, яке вибудовується в умовах війни», — зазначив він під час презентації проєкту.

Культурний код як фундамент експозиції також підкреслила Наталія Сидоренко. Вона наголосила, що «Цінності» глибоко взаємодіють із питаннями витоків, теперішнього і майбутнього, формуючи цілісне уявлення про українську ідентичність у глядача.

Представники ювелірного Дому «Лобортас» акцентували, що робота з мініатюрною пластикою – це особлива форма мистецтва. Вона дозволяє говорити про надскладні філософські та історичні речі через дуже точні, концентровані образи.

Анастасія Лобортас, креативна директорка Дому, зауважила: проєкт апелює до ключових соціокультурних орієнтирів. Він наочно демонструє, як історичні образи, зокрема козацькі, продовжують жити й пульсувати в сучасних захисниках.

Композиційним осердям виставки стало сміливе художнє рішення – сучасне переосмислення скульптури «Батьківщина-мати». Цей один із найвідоміших монументальних символів країни був перенесений у формат малої пластики, що кардинально змінило дистанцію сприйняття.

Грандіозний символ позбавився звичної монументальної відстороненості, набув людського масштабу та перейшов у площину безпосереднього, інтимного діалогу з глядачем. Витончена комбінація дорогоцінних матеріалів, каміння та мінералів не зменшила, а навпаки – додатково підкреслила велич та глибокий символізм оновленого образу монумента.

Навколо центральної фігури вибудовувався цілісний ряд скульптур, що поєднували державну символіку, козацький епос і постаті новітнього українського спротиву. Ключовою ідеєю тут була безперервність національної сили українського народу від козацької доби до сьогодення.

Герой з минулого і сучасний воїн постають як ланки одного історичного процесу. У ньому змінюються лише форми боротьби та зброя, але зберігаються внутрішні засади характеру.

Окремої емоційної виразності проєкту додало парадоксальне поєднання історичних образів та суворих реалій сучасної війни. Поруч із традиційною шаблею з’являлися силуети «Джавелінів». В окремих композиціях уламки та фрагменти реальної зброї агресора, що колись несли руйнування та смерть, переосмислювалися як частина мистецької форми, набуваючи абсолютно нового, переможного змісту.

Антон Логов, куратор проєкту від Музею та художник, звернув увагу на атмосферу виставки як простір особистого осмислення.

«Експозиція створює відчуття діалогу глядача із собою і світом, у якому Україна постає як сильна і вкорінена у власних цінностях країна», — підкреслив він.

Камерний формат експозиції дозволив максимально зосередитися на кожній роботі окремо, посилюючи ефект індивідуального сприйняття. Усі ці скульптурні композиції були створені в умовах широкомасштабної війни, тому вони транслювали досвід нашого часу як безпосередню реальність, що гартує українську стійкість.

Загалом проєкт став помітною подією в культурному житті столиці. Він продемонстрував, як високе ювелірне мистецтво здатне реагувати на найскладніші виклики сьогодення. Унікальність «Цінностей» полягала в тому, що майстрам вдалося делікатно та глибоко поєднати тендітність малої пластики із масштабними філософськими сенсами та трагічним досвідом сучасної війни.

Виставка не просто фіксувала історичний момент, а пропонувала глядачеві простір для терапевтичного роздуму. Національні архетипи – від козацької доби до сьогодення – виступили опорою для нашої стійкості. Переосмислення звичних образів і перенесення монументальної величі у людський вимір зробили цей проєкт важливим кроком у розвитку сучасного українського мистецтва, що фіксує новітню історію безпосередньо під час її творення.