Відкритий архів Криму та “Хайтарма”: Київ презентував спротив міфам РФ

У Києві, у День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, презентували унікальну фотовиставку «Відкритий архів Криму: світлини 1920–1930-х років» та тизер українського дубляжу легендарного фільму «Хайтарма». Ці культурні події стали потужною відповіддю на спроби Росії знищити ідентичність півострова, руйнуючи пропагандистські міфи про «руський Крим».

Знакова подія відбулася 18 травня 2026 року у київському «Кримському домі». Експозиція світлин із колекції Усєіна Боданінського та український голос «Хайтарми» об’єднали в собі трагічне минуле депортації, боротьбу за збереження спадщини та незламну віру в повернення додому.

В основі виставки — унікальні, оцифровані ще до 2014 року світлини з фондів Бахчисарайського історико-культурного та археологічного музею-заповідника. Для багатьох відвідувачів ці чорно-білі кадри стали не просто історією, а живим, особистим спогадом.

«Ця фотографія одразу мене притягнула найбільше, бо це Бахчисарай — моє рідне місто, де мені пощастило народитися завдяки потужній боротьбі нашого національного руху і тому, що моїм батькам вдалося повернутися з вигнання. На цих старовинних кадрах — Ханський палац, колишня резиденція кримських ханів. Якщо дивитися праворуч — там мій будинок. А це — дорога, якою я ходила до міської школи, повз річку…»

Сьогодні цей спогад сповнений гіркоти, адже з початком окупації півострова у 2014 році російська влада проводить у Ханському палаці варварську «реставрацію». Це руйнування пам’ятки фактично дорівнює ліквідації історичної пам’яті.

Ворог намагається знищити автентичність Криму, проте саме культура залишається головною зброєю кримських татар. Навіть за тисячі кілометрів від дому, у Києві, громада продовжує збиратися, святкувати традиційні свята та проводити змагання з національної боротьби Куреш, демонструючи незламність духу.

Особливу цінність виставки становлять понад 600 унікальних оцифрованих світлин, нещодавно переданих до «Кримського дому». Багато з них зібрав Усєін Боданінський — видатний вчений, археолог і перший директор Ханського палацу-музею, відкритого у 1917 році.

Боданінський присвятив життя збору скарбів кримськотатарської культури, фіксуючи на фотоплівку Крим 20-х і 30-х років. Він закарбував той світ, який радянський режим згодом жорстоко обірвав за одну ніч депортації 18 травня 1944 року.

Організатори планують створити окрему сторінку в Instagram або інші ресурси. Це дозволить кожному охочому детально вивчити весь масив архівних матеріалів.

На світлинах зафіксовано все: від архітектури XVII століття, старовинних мечетей, караван-сараїв (як-от нині зруйнований Таш-Хан у Старому Криму) до унікальних побутових деталей. Є навіть кадри руйнувань після знаменитого Кримського землетрусу 1927 року.

Постійна Представниця Президента України в АР Крим, народна депутатка України Таміла Ташева підкреслила колосальне політичне та міжнародне значення таких архівів.

«Ці світлини побуту, високої культури, одягу та архітектури повністю руйнують столітній пропагандистський наратив Росії про «руський Крим», який вони транслюють на весь світ. Через цю пропаганду навіть найвищі посадовці світу, як-от Барак Обама у своїх інтерв’ю, колись заявляли, ніби «Крим завжди був з Росією»»

, — заявила вона.

Виставка також розкриває історичний контекст 1920–1930-х років. Після встановлення радянської влади у 1921 році було оголошено курс на «коренізацію» (татаризацію). На чолі Криму тоді стояв Велі Ібраїмов, який сприяв культурному розквіту, виділяючи кошти на етнографічні експедиції Боданінського та Османа Акчокракли.

У цей період кримськотатарська еліта, серед якої були вчені Бекір Чобан-заде та Якуб Кемаль, здійснювала планомірний перехід мови з арабської графіки на латиницю. Відкривалися національні школи, технікуми та університети, а офіційні документи видавалися двома мовами.

Однак ця «свобода» виявилася пасткою. Вже наприкінці 1920-х років Радянський Союз розпочав репресії. Першою жертвою став Велі Ібраїмов, якого розстріляли. А 17 квітня 1938 року радянський режим знищив понад 40 лідерів кримськотатарської інтелігенції.

Невдовзі мову насильно перевели на кирилицю, а книги латиницею вилучили з бібліотек та знищили. Перед початком Другої світової війни народ вже пережив страшний штучний голод 1921–1923 років, який забрав життя понад 80 тисяч кримських татар.

Під час німецької окупації 1941–1944 років нацисти спалили 124 кримські села (з них 104 — суто кримськотатарські). Ханський палац було пограбовано, і частина цінностей досі перебуває у приватних колекціях у Німеччині.

Коли ж у 1944 році в Крим зайшла Червона армія, за нею йшли 32 тисячі бійців НКВС. Вони переписали майно і кримськотатарські родини, щоб на світанку 18 травня цинічно оголосити весь народ «зрадниками» і вивезти в товарних вагонах на чужину.

Кульмінацією заходу в «Кримському домі» стала презентація тизеру унікального проєкту — повноцінного професійного українського дубляжу легендарного фільму «Хайтарма». Ця стрічка режисера Ахтема Сеітаблаєва знімалася у Криму ще до окупації.

Ідея проєкту народилася в умовах повномасштабної війни як відповідь на виклик: як розповідати новим поколінням про депортацію та зберігати ідентичність територій. Він об’єднав «Кримський дім», телеканал ATR, ініціативу CrimeaSOS («Кримський фронт») та українську студію дубляжу «Гуртум».

Наразі завершуються фінальні роботи зі зведення звуку для забезпечення кінотеатрального формату. Творча команда планує випустити повноцінний трейлер, а сама велика прем’єра українського дубляжу «Хайтарми» відбудеться вже влітку 2026 року.